1 листопада на Личаківському цвинтарі біля могил українських та польських вояків, що загинули в братовбивчій війні 1918-1920 років, лунала молитва примирення, яку провадили Патріарх Києво-Галицький УГКЦ Любомир (Гузар) і Глава Римо-Католицької Церкви в Україні Кардинал Мар’ян Яворський. Традицію молитовного поєдання народів започаткували 4 роки тому культурологічний часопис «Ї» та Український Католицький Університет, коли точилися непорозуміння довкола польських військових поховань на Личакові.

Місцем зустрічі та першої поминальної молитви обидвох кардиналів стали українські військові поховання, після цього громада вшанувала пам’ять польських вояків. Звертаючись зі словом до української та польської громад Патріарх Любомир наголосив на необхідності об’єдання: «Ми молимося за тих, що полягли та тут похоронені, і просимо в них молитися за нас, щоби нам ніколи не забракло відваги і доброї волі і бажання творити краще майбутнє, йти вперед разом».

У ексклюзивному коментарі для Відділу інформації УКУ Кардинал Мар’ян Яворський наголосив: «Якщо порівняємо те, що було і те, що зараз відбувається на наших очах, то помітні кардинальні позитивні зміни. Ми зараз на цвинтарі віддаємо шану людям, а одночасно ті цвинтарі стали символом та знаком поєднання між обидвома народами. Сьогоднішня спільна молитва з кардиналом Гузаром найкраще свідчить про те, що робимо справедливі висновки з минулого і хочемо, аби в майбутньому було краще».

Увечері у Львові відбулась піша хода зі свічками історичними місцями Львова, де 87 років тому була проголошена Західно-Українська Народна Республіка.

У результаті Першої світової війни багатонаціональна Австро-Угорська імперія розпалася на кілька національних держав, 1 листопада 1918 року стрілецькі частини, очолювані сотником Дмитром Вітовським, роззброїли австро-угорські військові відділи у Львові та регіонах краю. Влада перейшла до Української Національної Ради. Було проголошено Західно-Українську Народну Республіку, президентом держави обрано Євгена Петрушевича. Після проголошення ЗУНР розпочалася польсько-українська війна і частина української території зі Львовом опинилася під владою Польщі. Збройні сили ЗУНР складала Українська Галицька Армія, основою якої стали підрозділи колишнього Легіону Січових Стрільців.