Спочатку я займалася плетінням сіток. Потім моя мама стала організаторкою гуманітарної допомоги у м. Борислав. Я допомагала їй писати листи у Польщу та у Чехію. На щастя, нам все вдалося і ми отримали дуже багато гум. допомоги, яку потрібно було сортувати. Ось цим і здебільшого займалися. Сортування одягу, їжі, засобів гігієни… Також культурологи 2 курсу за ініціативи пані Христини Рутар та Олександри Кущенко займаються Вікіпедією. Ми пишемо хто, коли і як підтримав Україну. Робимо це різними мовами (я взяла на себе польську). Прекрасний результат. Дуже багато речей стали у пригоді. Дуже багато життів врятовані завдяки нашій їжі. Моя мама мене дуже надихає. Я рада, що змогла їй допомогти і зробити дуже добру справу. Ми не зупиняємося. І шукаємо нові можливості. Зараз я намагаюся реалізувати свою ідею( якщо все вдасться – теж поділюся).

Волонтерю, по-перше, бо як інакше?) Ми сильні тоді, коли ми разом. По-друге, волонтерство дуже допомагає відволікатися від жахіть, які творять нелюди рашисти… нам треба зберігати своє писихічне здоров’я.

Треба відчувати себе корисним – мені це допомогає. Треба проговорювати свої емоції з кимось і, головне, не дозволяти собі відчувати вину. У мене добре виходить. Я не боюся, я вірю, я допомагаю.

Після перемоги планую відбудовувати Україну, відкривати бізнес, піднімати економіку, подорожувати Україною…