Екзархат, куди о. Борис отримав призначення, є особливим – насамперед тому, що об’єднує кілька європейських країн, де різні мови, різні обставини та різна історія. Це доволі велика територія, на якій розкидані парафії УГКЦ, що складаються з українських повоєнних мігрантів та нової хвилі мігрантів-заробітчан. Вважаю, що служіння о. Бориса у цих країнах перегукуватиметься з тим, яке означив для УКУ Патріарх Йосиф Сліпий – збирати у розсіянні сущих, бути провідником і душпастирем для десятків тисяч українців у різних містах і містечках Західної Європи.

Таку думку висловив перший проректор УКУ Тарас Добко, коментуючи призначення отця-мітрата Бориса Ґудзяка, ректора Українського католицького університету, Апостольським екзархом для українців греко-католиків у Франції (Швейцарії та країнах Бенілюксу), надаючи йому титулярний осідок Каркабії.

На думку першого проректора Університету, отець Борис, як ніхто інший, розуміє ситуацію постмодерної культури і те, як у цих обставинах проповідувати воскреслого Христа сучасній людині. «Прикметно, що о. Борис усі роки в УКУ читав курс «Християнська духовність в постмодерній добі», де він намагався шукати і виробляти нову мову спілкування з нашими сучасниками. Сподіваємося, що це допоможе йому в архипастирському служінні», – сказав Тарас Добко.

Проректор УКУ із призначення та місії Університету Мирослав Маринович також додав, що, номінуючи єпископа, Церква звертає увагу не стільки на паспорт чи громадянство, скільки на готовність номіната нести євангельську благовість у конкретні життєві ситуації. «Ми бачимо в цьому призначенні прагнення УГКЦ як цілості бути більше відчутною в об’єднаній Європі. Не забуваймо, що Франція, Швейцарія і країни Бенілюксу – це також і Брюссель, столиця Європейського Союзу, та Женева, важливе місто для багатьох європейських організацій. Дипломатичний хист о. Бориса відомий нам уже давно, а тому можна бути певним: з приходом нового владики в цей особливий європейський простір голос УГКЦ буде чутно набагато краще», – зазначив він.

Прес-служба УКУ