В 2013 році Синод єпископів УГКЦ створив робочу групу, яка повинна розробити Катехизм для молоді. За словами сестри Луїзи Цюпи, керівника Катехитично-педагогічного інституту УКУ та координатора робочої групи: “Катехизм “Христос наша паска” є основою. Завдання робочої групи — знайти спосіб, щоб у доступній формі подати його молоді, виробити іншу методологію, зробити зрозумілішим та доступнішим, дати менше тексту, більше фото та цікавої інфографіки”.

У вересні 2014 року робоча група представила Синоду концепцію Катехизму “Ми йдемо з Христом”. Як зазначає о.Мирон Бендик в пояснювальній записці: “Катехизм пропонує молодим людям спільну подорож-паломництво, в процесі якої хлопці й дівчата ближче пізнають Христа і Його вчення. По дорозі до них приєднується Христос, вони спілкуються, тоді пізнають Христа під час «ламання хліба» і радісні, зміцнені вірою у воскресіння, повертаються до Єрусалиму”.

Синод затвердив дану концепцію. Відповідно, книга складатиметься з трьох частин: “Ми віримо”, “Ми надіємося”, “Ми любимо”.

Концепція Катехизму для молоді розкривається через історію молодих людей, які приїжджають в Україну. Разом з священиком заходять до Софії Київської і починають розмову про Божу премудрість, про Софію, про нашу християнську традицію. Перша частина Катехизму — догматична, називається “Ми віримо”, в ній будуть викладені основні правди віри, історія християнства, історія про те, як нам — українцям, Бог відкрив себе. За пропозицією розробників, перша частина буде ілюстрована мозаїками і фресками з Софії Київської.

Далі молодь мандрує до святоюрської гори, до храму Юрія Переможця, в якому буде викладена друга частина катехзму — про молитву. “Коли ми возносимо молитву, то це означає, що “ми надіємося”, довіряємо Богу, возносимося до Нього, – пояснює сестра Луїза. – Слід розуміти, що правди віри ті самі, ми в жодний спосіб не змінюємо догматичні основи нашої віри, але намагаємося подати їх в доступніший для молоді спосіб”.

Третя частина Катехизму – “Ми любимо” – подорож до римської Софії. Церкви, яка промовляла, коли батьківські храми мовчали. Отець Мирон Бендик зазначає, що в цій частині буде відповідь на багато молодіжних проблем сімейного, суспільного і політико-економічного характеру; питання згруповані навколо Божих Заповідей і Євангельських Блаженств.

Отець Мирон зазначає, що на завершення паломники повертаються до Києва, щоб помолитися в патріаршому соборі Воскресіння Христового — символу відродження нашої віри і нашої церкви.

За словами сестри Луїзи, робоча група має рік, щоб остаточно розробити всі розділи Катехизхму. Наступного вересня Синод в першому читанні повинен затвердити цю книгу. Тож для робочої групи важливо ангажувати до процесу написання Катехизму молодь з усього світу. Блаженніший Святослав передав їм 400 питань, які йому надіслали з цілого: комісія їх читає, сортує і в Катехизмі намагається дати на них відповіді. Окрім цього, багато авторів, які розробляють Катехизм, працюють з молоддю, відповідно, мають можливість консультуватися з ними.

Координатор робочої групи наголошує, що вони в жодний спосіб не намагаються спростувати Катехизм “Христос наша паска”, а тільки осучаснити його і пристосувати до молоді. “Ми хочемо йти на зустріч молоді, в доступний спосіб розкрити правила віри. Багато людей говорять, що Катехзм дуже великий, важкий, його не можна зрозуміти. Тож ми, як робоча група, стоїмо перед викликом: максимально доступно і точно представити молоді науку церкви”, – вказує сестра Луїза.