«Щоб подолати нинішню загрозу нашим цінностям, ми маємо змінити перспективу й виробити солідарну поставу щодо цінностей і принципів, які лежать в основі демократичної системи і які ми не можемо принести в жертву. Це було нашим словом до світу в той час, коли Мустафа і я були ув’язнені в таборі, оточеному сімома рядами колючого дроту», – зазначив проректор УКУ, Мирослав Маринович. 12 червня йому та духовному лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву вручили медаль Свободи ім. Трумена-Рейґана.

Виступаючи на урочистостях з цієї нагоди у Вашингтоні біля Меморіалу жертв комуністичного режиму, колишній дисидент радянського режиму зазначив, що своєчасне не засудження комуністичних злочинів стало помилкою, розплачуватися за яке доводиться сучасному поколінню.

«Тепер ми розуміємо, що насправді це була дорога утопія, або, радше, звичайна спроба перекласти вирішення проблем на майбутнє. Це однаково, що залишити на полі насіння бур’янів у надії, що воно не проросте», – зауважив Мирослав Маринович.

Не вирішення цього питання, на думку проректора УКУ, переросло у агресивну поведінку сучасної російської влади щодо пострадянських країн.

«Наша країна переживає сьогодні виклики, яких ніхто не очікував у ХХІ столітті. Анексія Криму Російською Федерацією стала символом політичної відсталості, яка охопила уми сучасної російської еліти, а також викличною «машиною часу» для всього світу. На жаль, ця окупація стала символом також нових страждань для обох наших народів – українського і кримськотатарського, жоден із яких іще не оклигав після нищівного періоду комуністичної диктатури й посткомуністичного авторитаризму», – зауважив Мирослав Маринович.

Подолати цю проблему, на думку Мирослава Мариновича, може консолідована позиція цілого світу. «Ми мусимо прийняти виклик цього породження минулого і, діючи в солідарності та згоді, звести з ним рахунки».

Разом з тим, як зауважив проректор УКУ, це не має бути відродження Холодної війни чи вороже ставлення до самих росіян. Як приклад він навів український Майдан, який був антирадянським та антипутінським, але не антиросійським.

«Проте в інтересах російського народу, як і в інтересах усіх народів, травмованих комуністичним правлінням, криміналізувати комуністичні дії у правовому сенсі й покаятися в тих злочинах у моральному плані», – зазначив дисидент.

Відтак лише спільні зусилля посткомуністичних та демократичних країн у засудженні злочинів комуністичного режиму убереже світ від відновлення цього антигуманного ладу у всіх його проявах.

Медаль Свободи Трумена-Рейґана – відзнака некомерційної освітньої та правозахисної Фундації з ушанування жертв комунізму (Victims of Communism Memorial Foundation), яка вручається тим особам і установам, які все життя демонстрували відданість свободі й демократії та опір комунізмові й усім іншим формам тиранії. Серед її лауреатів у попередні роки – Лех Валенса (2006), Папа Іван-Павло ІІ (2005), Вацлав Гавел (2003) та інші.

Прес-служба УКУ