Міський голова Львова Андрій Садовий присвоїв звання «Почесний громадянин міста Львова» проректору з питань призначення і місії Мирославу Мариновичу за «визначний внесок у духовне відродження українського народу, активну громадянську та життєву позицію, підвищення авторитету м. Львова на державному і міжнародному рівнях».

– Насправді, цю відзнаку треба було б перейменувати на «Громадянин обдарований почестями Львова», – зазначив у подячному слові Мирослав Маринович. – Бо всі ми, всі покоління його мешканців, є лише річними кільцями на стовбурі славного, могутнього і креслатого дерева – стародавнього Львова. Це в Його кроні ми знаходимо собі родинне гніздечко. Це в Його щедрій зелені зріють наші плани і здобутки. Це в Його Духові-охоронцеві формується наш особистий дух.

Роль Львова в історії сьогодення і майбутнього України велика і почесна. Саме звідси йдуть важливі імпульси розвитку. Саме тут зріють важливі розгадки до долі нашої землі. І все це стає можливим завдяки особливій місійності Львова.

Звичайно, є у Львова і слабенькі кути, але дозвольте мені в цей день про них не згадати.

У своїй вимогливості до Львова пам’ятаймо, що Львів – це ми! І місія Львова – це наша місія. Відповідальність Львова – це наша відповідальність. І я хочу привітати в цьому залі тих, хто вміє брати відповідальність Львова також і на свої плечі.

Також, я хотів би згадати сьогодні тих львів’ян, перед якими моє серце розкрите в особливий спосіб – це молодь. Львів, як і вся Україна, має прекрасну молодь. Я це знаю по праці своїй в Українському католицькому університеті. Ця молодь вже не носить на своїх підошвах пороху рабських Єгиптів. Цю молодь вже не можна віднести до тієї нефортунної категорії гомо-совєтікус. Ця молодь поки що є поколінням війни. І я вдячний усім вам, наші воїни, за те, що ми маємо можливість зібратися тут, саме завдяки тому, що там хтось з воїнів стоїть у бруді, часом холоді, важких умовах, під обстрілом. Хай не буде це покоління більше поколінням війни. Хай буде воно поколінням духовного преображення України.

Дорогий Львове, дякую Богові, що Ти є! Хай буде благословенним кожен Твій день і кожен Твій мешканець на многії і благії літа!, – завершив Мирослав Маринович.