20 вересня 2005 року в Митрополичих палатах Святоюрської гори Блаженніший Любомир (Гузар) зустрівся з представниками мирянських організацій Української Греко-Католицької Церкви на прохання останніх. Темою робочого засідання стало питання перенесення осідку Глави УГКЦ зі Львова до Києва та місця Львова у новітній історії Церкви. У засіданні взяв участь Преосвященний Владика Ігор (Возьняк), Адміністратор Львівської архієпархії, майбутній Архієпископ Львівський.

Численна присутність (понад 60 осіб) представників мирянських організацій УГКЦ із півстолітньою різницею у віці між наймолодшим і найстаршим учасником зустрічі засвідчувала великий інтерес до теми засідання широких верств членів Церкви. Ініціатором зустрічі мирян із Блаженнішим Любомиром та Владикою Ігорем стала Комісія у справах мирян Львівської архієпархії (голова Комісії Юрій Підлісний).

Засідання розпочалося із доповіді д-ра Олега Турія, директора Інституту історії Церкви УКУ. У своєму слові п. Олег зосередив увагу присутніх на декількох історичних фактах, які засвідчують, що перенесення осідку УГКЦ зі Львова до Києва є не якоюсь новизною, а відновленням історичної правди: «УГКЦ, осідок якої нещодавно повернувся до Києва, з огляду на історичний розвиток християнства, літургійно-обрядову традицію, еклезіальну спадщину тощо, є спадкоємицею давньої Київської Церкви», — наголосив доповідач. Тоді п. Олег висунув і обґрунтував тезу, що Предстоятель УГКЦ є не тільки Главою Церкви-спадкоємиці давньої Київської митрополії, а й носієм титулу Київського митрополита, який зберіг свою протяжність від часів Володимирового хрещення і донині. «Саме цей аспект у дискусіях між нефаховими або відверто заангажованими особами, або навіть між греко-католиками звучить рідко. Ми не знаємо або не звертаємо уваги на те, що в особі сучасного Глави УГКЦ ми маємо одного із прямих наступників тих ієрархів, які були від початків християнства у Київській Русі», — наголосив промовець.

Відтак із словом виступив Блаженніший Любомир. Він зокрема назвав три основні причини перенесення осідку Глави Церкви із Львова до Києва: по-перше, цього вимагають закони Церкви (в ККСЦ записано, що осідок Глави Церкви, по змозі, має бути у столиці держави), по-друге, це пов’язано з розвитком Церкви та географічним розташуванням вірних в Україні, по-третє, це сприятиме тіснішому і більш ефективному діалогові із представниками інших Церков для досягнення первісної єдності.

У своєму слові Владика Ігор сказав, що після інсталяції (введення на престол) Львівського архієпископа ця єпархія стане такою, як інші єпархії нашої Церкви. Її основним завданням є і буде вести своїх вірних до спасіння. «Безумовно, Львівська архієпархія вже має напрацьовані структури, вона не починає з нуля. Тому потрібно буде зібрати декількох духовних осіб та мирян і вислухати їхні думки стосовно майбутнього розвитку єпархії та на основі того рухатися вперед», — сказав Адміністратор Львівської архієпархії. Крім того, Владика Ігор назвав декілька задумів, які буде втілено найближчим часом.

Основний час зустрічі мирян із Блаженнішим Любомиром та Владикою Ігорем був відведений на запитання та репліки щодо теми засідання, перенесення осідку до Києва. У цьому блоці зокрема обговорювалися питання ролі та статусу Львова після перенесення Глави Церкви до Києва, статусу Києво-Вишгородського екзархату (щодо цього Блаженніший Любомир повідомив, що замість екзархату тепер буде Київська архієпархія (про це незабаром буде підписано відповідний декрет)), ролі і завдання мирян у цьому історичному моменті. Також Предстоятель УГКЦ відповів на запитання про стан юридичної реєстрації зміни осідку, про перспективи утворення нових митрополій в Україні та про терміни затвердження патріаршого устрою УГКЦ.

Прес-секретаріат Глави УГКЦ