Говорячи про поєднання митрополит Шептицький насамперед вважав за необхідне переосмислити місце і роль УГКЦ в католицизмі. Ключовим для митрополита було, чи греко-католики в тогочасному стані готові долучитись до праці над об’єднанням. Він ініціював процес відродження, який стосувався Літургії, богослов’я, церковного права та чернечого життя.

Про це о. Андрій Михалейко, доктор богослов’я, сказав під час вебінару «Митрополит Андрей Шептицький і питання єдності Церков» 12 листопада 2010 року на сайті УГКЦ.

«В становленні екуменічних переконань митрополита Шептицького важливу роль відіграли його контакти з прихильниками унійного руху в Росії, Хорватії, Бельгії та Німеччині, – зазначив о. Андрій Михалейко. Для унійної діяльності папа Пій Х уділив митрополиту відповідні повноваження на території Російської імперії. Митрополит провів в Петербурзі перший Російський католицький собор. Це стало початком діяльності Католицького екзархату в Росії».

«Багато тогочасних представників Католицької церкви ставили під сумнів готовність та спроможність до екуменічного діалогу зі сторони УГКЦ та інших Східних Католицьких церков через втрату їх богословської та літургійної традиції, – зауважив директор Інституту історії Церкви УКУ. Це спонукало митрополита Шептицького ініціювати процес відродження східно-християнської традиції насамперед в межах самої УГКЦ».

Відділ інформації і зовнішніх зв’язків УКУ