За останні роки відбувся неймовірний прогрес медицини в сфері реанімаційних технологій та аналізу ДНК. Однак, навіть така ситуація не запевняє, що замороженим людям, особливо, якщо вони померли, за кількадесят років ми знову подаруємо життя.

Таку думку 15 листопада 2010 року висловив о. Ігор Бойко, керівник біоетичної програми в Українському католицькому університеті в програмі «Розбір польотів» на телеканалі «Інтер».

«Ми не маємо жодних наукових інструментів, щоб зрозуміти, що відбувається з душею, коли мозок перебуває в стані заморозки, – сказав о. Ігор Бойко. І це одна з тих багатьох речей, на які наука сьогодні не дає відповідей. Але за Євангелієм ми віримо, що в момент смерті наступає відділення душі від тіла. І коли наступить загальне воскресіння, то отримаємо інше тіло, преображене».

«В кріоконсервації присутній значний економічний інтерес, – зауважив декан філософсько-богословського факультету УКУ. Для її проведення витрачаються великі кошти. Відомо, що перша кріоконсервована людина перебуває в такому стані вже сорок два роки, а на підтримку цього стану витрачено близько мільйона доларів. З огляду на непевність кінцевого результату, а також великі затрати коштів припускаю, що таку практику варто вважати як неетичною, так і неморальною».

Кріоніка (від грец κρύος – холод, мороз) ­ – практика кріоконсервації людей після засвідченої смерті. Метою кріоніки є збереження щойно померлих або приречених на смерть пацієнтів до того моменту в майбутньому, коли, ймовірно, стануть доступні технології репарації («ремонту») клітин і тканин і, відповідно, буде можливим відновлення всіх функцій організму.

Відділ інформації і зовнішніх зв’язків УКУ