25 травня в УКУ відбувся семінар «Православна Церква в Чехословаччині у другій половині 40-x – на початку 50-x років ХХст», доповідачем був дослідник зі Словаччини Мартiн Лупчо.

На семінарі обговорили як розвивалася Православна Церква та церковна політика на території Словаччини до і після закінчення Другої світової війни, зокрема питання радянської політики у країнах Східної і Центральної Європи та ліквідації Греко-Католицької Церкви.

«Процес обмеження церковної діяльності та інструменталізації церковних структур розпочався наприкінці Другої світової війни, коли влада СРСР (Рада у справах Російської Православної Церкви) і Сталін хотіли вплинути на церковне життя у Чехословаччині, – розповів Мартін Лупчо. – На зустрічі у Чехословаччині двох чеських міністрів із радянським міністром Вишинським визначили етапи реалізації цього плану: відділити ієрархію від духовенства, a дyховенствo вiд вірних;  скомпрометувати ієрархію без огляду на засоби та без огляду на протести з боку Західного світу».

За словами дослідника, перед Другою світовою війною на території Чехословаччини були дві православні єпархії – Празька i Мукачівсько-Пряшівська, котрі перебували під юрисдикцією Сербської Православної Церкви. Після закінчення війни та приєднання  Підкарпатської Русі до Радянського Союзу, Мукачівсько-Пряшівська єпархія розділилася на дві частини. Одночасно, Мукачівська частина за погодженням єпископа Володимира (Раїча) тa apxiєпископа Савватія (Врабеца) була підпорядкована Московському патріархату.

«14 січня 1946 року Чехословацька Православна Церква була приєднана до Екзархату Московського патріархату, після цього вона хотіла отримати автокефалію. Як наслідок, утворилися нові єпархії, насамперед у Східній Словаччині, – зазначив Мартін Лупчо. – Екзархат Московського патріархату в Чехословаччині, вислав туди єпископа Єлевферія (Воронцова). Через декілька місяців єпископа Єлевферія (Воронцова) було іменовано архієпископом Праги й усієї Чехословаччини. 1949 року було призначено двох нових православних владик: Чеха Честмира (Крачмара) для Оломуця та Алексея (Дехтерева) для Прешова».

Також історик Мартін Лупчо згадав про ліквідацію Греко-католицької Церкви у Словаччині: «У червні 1946 року голова Ради у справах Російської Православної Церкви Георгій Карпов зустрівся з президентом Чехословаччини Едвардом Бенешем. На зустрічі вони розробили план ліквідації Греко-католицької церкви. А 28 квітня 1950 року в Пряшеві відбувся собор, на якому словацьких греко-католиків приєднали до Чехословацької Православної Церкви. До середини вересня 1950 року з 262 греко-католицьких священиків Словаччини, православ’я прийняло лише 100 осіб. Найбільш активних противників приєднання або заарештовували, або переселяли в Mopaвію (Чехія)».

Прес-служба УКУ