«Не треба чекати якогось кращого часу для дії», – звернення ректора до студентів
Слава Ісусу Христу!
Дорогі студенти!
От, і завершився 2019-20 навчальний рік! Майже половина його припала на поширення пандемії Covid-19, проголошення карантину і вимушений перехід у формат онлайн навчання. Нам довелося пережити на власній шкірі, що означає опинитися у форс-мажорних непереборних обставинах.
У «Володарі перстнів» Дж.Р.Р.Толкін устами доброго чарівника Ґандальфа відповідає на нарікання головного героя Фродо, як би той хотів, щоб перстень ніколи не потрапив йому в руки, і як би йому хотілося, щоб цього всього ніколи з ним не трапилося, такими словами: «Всі, хто живе у подібні часи, відчувають те ж саме. Але не ми вибираємо час. Ми можемо лише вирішити, як жити у часи, які було обрано для нас».
Ви, дорогі студенти, опинилися в епіцентрі неочікуваних викликів, які ще навіть не закінчилися. Але пригадаймо собі, що усього шість років тому під час Революції Гідності і з початком російської військової агресії не менш гострі виклики постали перед вашими старшими колегами. У грудні 2013 року УКУ проголошував громадянську непокору тодішньому горе-президентові і урядові, а наші студенти виявилися на висоті громадянської відваги під час Революції. А після неї скерували свою молоду енергію у творення нових проектів та ініціатив, які до сьогодні викликають щирий захват. А ще за два роки до подій на Майдані тодішній міністр освіти і науки намагався позбавити наш Університет акредитації і довести його до закриття. Наші ж студенти виявили подиву гідну солідарність і стійкість у цій непростій ситуації. Кожний форс-мажор – це як ніч перед світанком, як час для глибшої призадуми і підготовки, час накопичення сил для нового переображення світу навколо нас.
Але було би помилкою залишатися пасивним навіть коли навколо сутінки і ще так багато непевності й невизначеності. Не треба чекати якогось кращого часу для дії. Весь час, який ми маємо, це якраз сьогодні. Діяти треба сьогодні! Навіть якщо внаслідок карантину наш простір став вужчим і наші плани скромнішими, це не виправдання, щоб не взятися за якийсь хороший проект, який втримає тебе і дасть відчуття внутрішнього росту. Візьмися за вивчення ще однієї іноземної мови. Відгукнися на виклик і прочитай кілька добрих книжок за тиждень. Потренуйся в освоєнні нової комп’ютерної програми. Прочитай Святе Письмо від початку і до кінця. І в жодному разі не допускай до себе думки, що ти є жертвою обставин. Бо завжди залишається простір для дії. Завжди життя тримає у резерві значно більше звуків і мелодій, ніж будь-який карантин може заглушити.
Сподіваюся, що кожен з вас знайшов такий проект, за який ви могли триматися під час карантину. Як його наприклад знайшли наші студенти зі Шкільного театру УКУ «На Симонових стовпах», коли ділилися декламуванням поезій під рубрикою #карантиннекара. Як його знайшли студенти соціальної роботи, які створили Asset–карту організацій, що надають послуги для учасників бойових дій та їхніх сімей у Львові та області в межах курсу зі суспільно-орієнтованого навчання. Чи як це зробили студенти-правники в межах проекту Юридичної клініки УКУ, створивши онлайн-гру “Ти і фінанси. Хто Кого?”, яка знайомить школярів та першокурсників з основами фінансової грамотності. Сподіваюся, що кожен з вас знайшов чи створив можливість пережити час карантину не лише як обмеження, а й як нагоду для більшої зрілості і творчості.
Як часто ми зверталися до Бога в цей час неспокою і непевності? Як часто ставали опорою для інших і присутністю Бога у їхньому житті? В час хаосу і страху один перед одним, замість того щоб панікувати, треба пам’ятати, що допомога завжди поруч. Треба лише заспокоїти своє серце і з довірою просити про неї. Господь близько і знає, що нам справді потрібно.
Ми досі не знаємо, що нас чекає у наступному навчальному році. З надією на покращення епідемічної ситуації, ми готуємося до виходу на кампус. Це буде нелегко і вимагатиме співпраці від кожного. Це може вдатися лише як спільний проект, як спільне бажання бути разом. Помилка чи безвідповідальність одного позбавить дару спільнотного спілкування всіх інших. Ми спробуємо забезпечити кожній людині з нашої спільноти – студенту, викладачу чи адміністративному працівнику – можливість вибору формату навчання і праці з дому чи, за сприятливих умов, на кампусі. Звісно, при значному погіршенні епідемічної ситуації задля безпеки і здоров’я людей ми маємо також бути готові повернутися в онлайн. З деталями цього плану нашу спільноту буде ознайомлено незабаром.
Сьогодні ж бажаю вам заслуженого і вдалого відпочинку, радості спілкування з рідними і втіхи від реалізації чогось для вас дорогого, що ви через інтенсивність навчання мусили відкласти саме на цей час літніх канікул і нарешті дочекалися, щоб за це взятися. Нехай вам щастить! Бережіть себе і своїх близьких!
Дякую, що були в УКУ і з УКУ в цей непростий час, який було обрано для нас!
о. Богдан Прах