Від 23 до 28 липня 2006 р. у німецькому університетському місті Айхштет (Eichstaett) выдбувається перший конгрес Товариства східних літургістів (Society of Eastern Liturgy(SEL)) – нового товариства науковців, які вивчають літургії східних Церков таких обрядів, як візантійський, сирійські, маронітський, вірменський тощо. Конгрес зорганізували о. архімадрит Роберт Тафт, ТІ, професор-емерит східних Літургій на Папському Орієнтальному інституті в Римі, та о. Марко Морозович, професор літургіки Католицького університету Америки (Вашингтон).

На з’їзд прибуло 45 науковців з різних країн Европи, Америки й Азії. З рамени Українського Католицького Університету у ньому беруть участь владика Гліб Лончина, голова Сенату УКУ, проф. Михайло Петрович, директор інституту Літургіки УКУ; а з Інституту східно-християнських студій ім. Андрея Шептицького в Отаві (Канада) – о. проф. Петро Ґаладза. Конгрес відбувається в гостинному приміщенні Східного колегіуму (Collegium Orientale), ректором якого є о. архімандрит Андреас Тірмаєр. В колегіумі навчаються студенти-богослови з України.

Тому що це перший конгрес новозаснованого товариства (перші офіційні збори з вибором управи відбудуться при кінці тижня), не було попередньо назначено однієї теми для обговорення. Тому науковці представляли різноманітні питання. Так, наприклад, проф. Єлена Велковська та її чоловік проф. Стефано Паренті з Риму представили своє дослідження рукописного Евхологіона (Требника), який, думалося, походить із ХІ ст. та знаний під назвою кардинала Виссаріона. Упродовж століть рукопис набирався великої слави, що його, мовляв, передав у своєму заповіті кард. Виссаріон монастиреві у Ґроттаферрата біля Риму, а навіть, що його вживалося на Фльорентійському соборі 1439 року. Та згадані науковці зпростували ці легенди і показали, що він походить із ХІІІ століття. Це служить прикладом того, як у студіях літургійних текстів, – як, зрештою, і будь-яких історичних дослідженнях, – слід наново вивчати походження і значення даних текстів і відомостей про них, а не тільки базуватися на тому, що вже написано про них.