Цього року видавництво УКУ підготувало низку нових видань на різну тематику – від історії діяльності підпільної УГКЦ, розвитку культу чудотворної ікони ярославської Богоматері, досліджень про єврейських письменників в українській літературі до підручників з інфографіки для журналістів та нової книги дисидента Мирослава Мариновича про концтабірне життя. Презентуємо деякі з них.

«Переслідувані за Правду: Українські греко-католики в умовах тоталітарних режимів ХХ століття»

Це альбом на основі фотографій та документів про історію українських греко-католиків Галицької митрополії та Мукачівської єпархії у 1921-1991 роках. «Переслідувані за правду» пережили сталінський режим, який позбавив вірних УГКЦ єпископів, храмів та вільного сповідування віри, але вони вистояли і зберегли свою Церкву, а з часом і вибороли її легалізацію. В альбомі йдеться про період катакомбної Церкви (1946-1989. Широко представлено також діяльність глави УГКЦ, ісповідника віри кир Йосифа Сліпого, у Львові, у сталінських таборах, у Римі та серед українців діаспори.
В альбомі зібрано й укладено тематично в хронологічному порядку 440 світлин разом із поясненнями. Серед них є як авторські фото професійних митців, зокрема колекція Лідії Михалюк-Сухі, так і аматорські знімки з домашніх архівів. Багато світлин публікується вперше.
Особливістю альбому є величезний обсяг інформації, яка вперше стає доступною –фотографії, документи, уривки з інтерв’ю з Архіву ІІЦ. Це відомості про таємний провід Церкви після арешту митрополита і єпископів та цілісний показ постаті Йосифа Сліпого у різні періоди його життя; представлення єпископату ГКЦ країн поселення українців; дані про долі священиків, їхніх дружин та родин, монахів і монахинь, мирян; висвітлення життя греко-католиків західної частини Перемишльської єпархії і матеріали про святкування греко-католиками 1000-ліття Володимирового Хрещення України-Русі у Ватикані, Польщі, Галичині та багато інших важливих подій.
Кожен, кому небайдужа УГКЦ, отримає унікальну нагоду відкрити для себе багато цікавих фактів та зрозуміти безліч речей, що обумовлювали такий непростий для цієї Церкви період XX століття, а новий альбом «Переслідувані за Правду» стане справжньою знахідкою для глибшого пізнання історії Греко-Католицької Церкви та життєвих доль окремих її членів.

Джозеф Ґілл. Флорентійський собор

 Це праця британського вченого-єзуїта, багатолітнього професора Папського східного інституту о. Джозефа Ґілла присвячена одній з ключових подій європейської історії XV ст. – вселенському соборові, який відбувався у Феррарі, Флоренції та Римі в 1438-1445 роках, й укладеній на ньому «Флорентійській унії» між Римом і Константинополем. У цій праці описано широкий історичний контекст собору – і західний, яким була боротьба папства з конциліяристським рухом та Базельським собором, і східний, який визначали гарячкові намагання візантійських імператорів заручитися військово-політичною допомогою Заходу для боротьби проти турків. З опорою на численні першоджерела, опрацьовані й опубліковані стараннями о. Ґілла та його колег із Східного інституту, докладно висвітлено переговори між греками і латинянами про місце та спосіб проведення об’єднавчого собору, а далі й самі соборові наради, що розпочалися в квітні 1438 р. у Феррарі, а в червні 1439-го, вже у Флоренції, увінчалися проголошення декрету про унію «Laetentur coeli». Ретельно зіставляючи східні й західні джерела, автор відтворює перебіг богословських дебатів між греками і латинянами, що стосувалися контроверсійних питань про чистилище, Євхаристію, допустимість доповнень до Символу віри, а насамперед – питання про ісходження Святого Духа. В цих дебатах брали участь визначні мислителі й церковні діячі того часу, такі як Віссаріон Нікейський, Марко Ефеський чи Ісидор Київський з боку греків і Хуан де Торквемада чи Джованні Монтенеро з боку латинян. Окрема увага приділяється завершальному етапові собору, на якому укладено унії з вірменами, коптами й сирійцями, та хрестовому походові проти турків, що був зорганізований на виконання даних грекам обіцянок, але завершився поразкою під Варною в 1444 році. У завершальних розділах о. Ґілл простежує процес утвердження Флорентійської унії на Сході, показує неоднозначне ставлення до неї серед греків та, зрештою, задумується над причинами невдачі унійної епопеї, остаточну крапку в якій поставило падіння Константинополя в 1453 році.

Богдан Прах. Милосердя двері. Чудотворна ікона ярославської Богоматері

У книзі колишнього ярославського декана о. Богдана Праха на підставі історичних докуметів описано історію ярославських греко-католицьких парафій та храму Преображення, гіпотези щодо походження образу Богородиці «Милосердя двері», розвиток культу цієї чудотворної ікони та події, пов’язані з її коронацією. Українська чудотворна ікона «Милосердя двері» з церкви Преображення Господнього в Ярославі, що на Засянні, була обрана офіційним символом Ювілейного року Божого Милосердя, який відкрив Святіший Отець Франциск у Римі 8 грудня 2015 року. Це вияв особливої пошани до східнохристиянської традиції Української Греко-Католицької Церкви.