«Ну що б, здавалося, слова»: в УКУ завершився ораторський турнір
День української писемності та мови (9 листопада) кафедра філології УКУ цьогоріч відзначила особливо, створивши не лише свято, а своєрідне випробування для студентів – ораторський турнір. Його гасло – «Молоде покоління впливового шукає слова!»
В аудиторії 405 академічного корпусу УКУ, що на вул. Козельницькій, зібралось стільки студентів, що яблуку було ніде впасти. Філологи й історики, соціальні педагоги, культурологи і соціологи – усі як один готуються до свого трихвилинного виступу, аби продемонструвати все, чого навчились на парах. Атмосфера панувала така, як в американських фільмах: багато глядачів, серйозне журі та майбутні оратори, які от-от мають вийти на сцену і виголосити свою промову. Та розповісти не про абищо, а розкрити актуальну для сучасної молоді тему, і не вдатись ані до суржику, ані до жаргону.
Запал в очах усіх учасників ніби промовляв: “Ми зможемо!” Коли перший студент виголошував свою промову, переживання в інших трішки вщухли. Поза тим, конкуренція відчувалася аж до останнього, двадцять п’ятого виступу.
Організатори наголошують, що такий турнір – чудова нагода побороти свій страх виступати перед великою аудиторією, здобути хороший досвід й віднайти у собі ті ораторські здібності, якими володіють успішні люди.
Ще не знаючи хто переміг, учасники поділилися своїми враженнями. «Потрібно завжди пробувати щось нове і перемагати насамперед самого себе і свої страхи”, – каже першокурсниця Інна. “На турнірі кожен яскраво висвітлив актуальну тему, показав «слово» як щось особливе, щось, що здатне впливати на інших і змінювати їхню свідомість”, – ділиться своїми враженням студентка філологічного факультету Марія. «Ми почерпнули багато ідей, зокрема, що потрібно купувати скляні пляшки, а не ті пластмаси!» – зазначили студентки спеціальності «Історія». «Це була найкраща можливість поговорити про наболіле», – додає студент Богдан.
Журі довго сперечалося про те, хто ж отримає призові місця, адже гідно виступили всі. У підсумку, перше місце виборола Марія Фарат із промовою «Бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах», друге – посіла Христина Ярема із промовою «Пластик як потенційний апокаліпсис ХХІ ст.»,
а третє дісталось Богданові Шаршакову за промову «Quo vadis, iuventus?». Крім того, виступи дев’яти учасників було відзначено номінаціями: «Найбагатша мова і найбарвистіша промова» – Євгенія Стефашко, «Якісно вибудувана композиція» – Богдана Мельник, «Актуальність» – Романія Строцька, «Самобутній авторський стиль» – Тетяна Карпа, «Залучення аудиторії» – сестра Теофанія Камінська й Анастасія Спіріна, «Мистецтво гумору» – Анастасія Гордієнко, «Найіронічніша промова» – Марія Піщик. Водночас виступ Марка Климовського було відзначено аж у двох номінаціях: «Глядацькі симпатії» та «Зворушливість».
Текст Тетяни Карпи,
студентки першого курсу, спеціальності «Філологія».