Стрітення Господнє – особливе свято в Українському католицькому університеті. У цей день УКУ вітає працівників, які приєдналися до спільноти університету впродовж останнього року. Символічним подарунком для «нових» колег є освячена Стрітенська свічка, яку ректор УКУ вручає кожному.

ФОТОгалерея

Традиційним початком цьогорічних урочистостей з нагоди свята стала Божественна Літургія, яку очолив о. Іван Дацько, доктор богослов’я, президент Інституту Екуменічних студій.

У своєму вітальному слові о. Іван Дацько зазначив, що за роки існування Українського католицького університету вдалось створити певну традицію. Відтак, коли ми кажемо, що навчаємось чи працюємо в УКУ, то очікування та вимоги до нас високі. «Від початку заснування університету ми робили акцент на якості, а не на кількості. І сьогодні УКУ – своєрідний маяк для українського суспільства. Елітарний заклад. Ця елітність визначається такими поняттями як «чесність», «некорумпованість», «солідність», «конкретність», «глибина». І ваше завдання продовжувати традицію плекання якості», – звернувся о. Іван Дацько.

«Сьогоднішнє свято – це день, коли вкотре можемо перевірити гасло нашого Університету – «Свідчити. Служити. Спілкуватися». Чи ми справді спілкуємось? Чи ми вміємо відкрити своє серце для другої людини?! Чи в тому спілкуванні ми готові служити? Чи ми сміливо вміємо свідчити? Цінності УКУ – повинні бути також і вашими цінностями. Проте, щоб їх свідчити, ви повинні спершу самі пережити їх. Не може особа навчити любові іншого, якщо в ній самій живе ненависть, гордість, заздрість. Люди, які приходять до Університету, відкривають для себе інший світ саме через вашу поставу, ваше свідчення, вашу відданість», – зазначив ректор о. Богдан Прах

Проректор з місії та призначення університету Мирослав Маринович заохотив кожного поглянути на своє навчання чи працю в УКУ з іншої, не буденної перспективи – з перспективи суспільного служіння, побачити своє робоче місце новими очима – очима сучасного місіонера. «В Україні гранично багато тих, хто хотів би лише брати, не даючи нічого взамін; хто вміє лише докоряти іншим, не вдаривши палець об палець самому. Правило тут також давно відоме: якщо кожному з нас вдасться навернути до активної й відповідальної постави бодай одну людину, ми врятуємо світ».

У своєму слові про соціальне служіння в контексті ідентичності та місії УКУ, керівник духовно-пасторального відділу о. Юрій Саквук зазначив, що Університет у певному сенсі є ненормальним: «Ми не такі, як усі. Ми кидаємо виклик світові, українському суспільству, але не Богові. Ми не боїмося першими висловити недовіру брехливій владі, бути чесними, не корумпованими». Відтак закликав бути сміливими у свідченні Євангелії: «Ісус Христос був першим, хто кинув виклик нормам тогочасного суспільства. Він не боявся йти вперед, сміливо говорив на теми, які часто дратували тих, хто звик до тієї нормальності. Своїх учнів він відібрав за цим же принципом. Для них нормально було ціле життя ловити рибу. Проте Ісус сказав закинути їм сітку на глибину – там, де риба не ловиться. Учні не побоялися цього виклику, цієї ненормальності. І здивувалися улову».