ENGОлександр Зайцев: «Конституція Пилипа Орлика – це, швидше, угода між правителем і народом, ніж основний закон у сучасному розумінні»
Історію українського конституціоналізму коментує доктор історичних наук, викладач УКУ Олександр Зайцев.
На думку науковця, історію української конституції варто відраховувати від 1710 року, коли Пилип Орлик опублікував Конституцію Війська Запорізького, але не все так однозначно. У коментарі 24 каналу історик каже: «Існує така версія, що це була перша демократична конституція в Європі і світі. Це спірне питання. Насправді – це була перехідна конституція, щось середнє між більш-менш традиційними для деяких країн Центральної Європи угодами між правителем і політичним народом і конституцією уже в сучасному сенсі слова».
Наступної конституції Україні довелося чекати більше ніж двісті років. 29 квітня 1918 року Народні збори УНР утвердили конституцію України, але, на жаль, це був останній день існування цієї держави. Цього ж дня відбувся державний переворот, до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський, який своєї конституції не залишив.
За роки, коли Україна була в складі Радянського Союзу, уряд чотири рази змінював конституцію: у 1919-му, 1924-му, 1937-му та 1978-му роках. Кожна з цих конституцій закріплювала окрему віху в історії становлення і утвердження радянського ладу. Олександр Зайцев так коментує радянські конституції: «Це була теоретично демократія, але демократія своєрідна, за якою значно більше виборчих прав надавалося робітничому класу, менше селянам. А так звані експлуататорські класи повністю позбавлялися виборчих прав».
Про необхідність написання власної конституції в незалежній Україні говорили довго, ініціативу чергово перебирав на себе парламент і президент. У 1995 році парламент і президент уклали конституційну угоду, але за словами Мирослава Мариновича, проректора УКУ, президент Кучма створив міф, що наявність Конституції покладе край політичним конфліктам, закріпить статус Криму, допоможе розв’язати основні політичні проблеми країни. Віце-ректор УКУ каже: «Напередодні прийняття Конституції було таке відчуття, що ми вийшли на те, що змінить наше життя, що допоможе нам абсолютно змінитися водночас. Це був вдалий прийом Леоніда Кучми. Врешті-решт, Конституція була все-таки добра загалом. Але згодом було зрозуміло, що Україна зміниться не тоді, коли зміниться Конституція, а коли зміниться сам українець».
Як зазначає експерт, після 1996 року українська конституція ще багато разів проходила випробування революціями, політичними кризами та українськими судами. Але з кожним роком приходить розуміння, що написання і прийняття ідеальної конституції нічого не змінить, доки українці не будуть її виконувати.
Джерело:
