Де волонтерю?

1.Гуманітарний штаб на Коперника – вантажна і сортувальна робота 2. Плетіння сіток у церкві святих Ольги і Володимира (вул. Василя Симоненка, 5) 3. Участь у 3-х благодійних фотовиставках, присвячених війні в Україні, по збору коштів для України у Бельгії: виставка в університеті IHECS у Брюсселі; виставка у м.Тюрнхаут (Turnhout); виставка у м. Ворселаар (Vorselaar)

Так вже склалось, що мене, на жаль, не взяли до сил територіальної оборони, але у мене, як і в багатьох, є велике бажання долучитись до боротьби України за незалежність і взагалі за право на існування нашого народу. Я перебуваю у Львові, великому місті, де вирує тилове життя, а тому можливостей долучитись до боротьби є багато. Перш за все, я взявся за те, до чого лежала душа – фотографія. Я street-фотограф, це моє хобі, а війна, навіть якщо йдеться про місто в тилу, – дуже цікава та щемка тема для творчости. Мені пощастило, що мій фотопроєкт “Wartime Lviv” зацікавив студентів-українців у Бельгії, які готували благодійні фотовиставки. Таким чином мої фотографії, разом з роботами багатьох інших талановитих митців, аж у трьох містах Бельгії не лише розповідають бельгійцям про нашу війну, а й заробляють кошти для допомоги біженцям в Україні. Окрім цього, я звернувся і до більш “класичного” волонтерства, а саме до роботи руками – плету сітки у церкві неподалік мого житла, а також працював у гуманітарному штабі в палаці Потоцьких. Й інтелектуально-творчі, і фізичні волонтерства зараз дуже потрібні й важливі для нашої перемоги та для допомоги тим, хто вимушено покинув свій дім.

Як не дивно, я читаю та навчаюсь. Я справді дуже цікавлюсь історією, марю та живу нею, а тому для мене історія й є моєю віддушиною. Зараз для мене робота над курсовою роботою та науковим проєктом на гуманітарному факультеті по аналізу медіа – це спосіб відволіктись від буденності та новин.

Планую і надалі навчатися, досягати нових навчально-академічних успіхів, відкривати щось нове. Словом, повернутись до буденного студентського життя. А ще, звісно ж, відвідати мій коханий Київ і, за можливості, й інші міста України, які зараз стали полями боїв. Дуже хочу зафіксувати на фото післявоєнну Україну, готувати нові фотопроєкти.