Серед багатьох літніх програм, що їх зазвичай провадить Український Католицький Університет для своїх студентів, працівників і не тільки, є програма літнього стажування з французької мови. Цього року вдосконалити свої знання її учасники могли у Sanctuaire Notre Dame de la Salette у Франції, місці духовної віднови не лише французів, а й багатьох паломників з усіх куточків світу. Ось як побачив Ля Салєт цьогорічний випускник Львівської Духовної семінарії Святого Духа й УКУ брат Олег Кравчук, який упродовж липня-серпня працював там волонтером разом із студентом програми ліценціату УКУ Ігорем Кисилевичем:

«Наше перебування тут як представників зі Львова почалось із обміну думками та активної участі в конференції на тему «Шляхи примирення Європи» разом із професором УКУ Антуаном Аржаковським та його дружиною, викладачем УКУ Лаурою Аржаковською. Протягом тижня звучали доповіді, покликані висвітлити тему можливості примирення в сучасній Європі. Для мене конференція була цікавою тим, що зверталася й до українського контексту, показуючи, що Україна – європейська держава, яка в історії свого розвитку мала такі самі трансформації і етапи, як і інші держави Європи. Крім того, в рамках конференції було достатньо часу для знайомства, обміну думками з мирянами й духовенством Франції, Німеччини, Польщі та Росії.

Після колоквіуму розпочався чотиритижневий волонтаріат. Це безкорислива праця для розвитку місця прочанства – Sanctuaire Notre Dame de la Salette. Зазвичай волонтери працювали повний робочий день. Я був волонтером у сервісі постачання — приймав і контролював постачання продукції. Було цікаво, хоча б тому, що тут, поряд із постійним французьким персоналом, зі мною працювали представники Мадагаскару, Анголи, Росії та Польщі.

Протягом кожного робочого тижня був один вихідний. Цього дня можна було поїхати в одне з цікавих місць регіону. Ми намагались провести вихідні насичено, тому їздили автостопом до Середземного моря. Це був справді неординарний життєвий досвід. Ми відвідали міста, які раніше бачили тільки з екранів телевізорів: Канни, Ніццу, Ліон, Монпельє, Оранж тощо. Поїздка тривала від п’яти до восьми годин, і протягом неї ми могли змінити до десяти видів транспорту! З кожним із водіїв хоча б для ввічливості потрібно було розмовляти, розповідати про себе, про Україну, відповідати на їхні питання. Це неабияка мовна практика. Рекомендую всім спробувати.

Понад сто волонтерів, з якими ми познайомились, були представниками більш як десяти країн. Деякі з них я раніше не міг навіть знайти на мапі, а сьогодні вже маю певне уявлення про їхню мову, культуру, духовність.

Щосуботи в Sanctuaire відбувалась міжнародна Меса: кожна її частина була мовою певного народу. Покликання такої практики, на мій погляд, прямо пов’язане з екуменічним рухом. Також ми щодня могли приступати до Святих Таїнств Покаяння та Євхаристії, були учасниками Меси польською мовою увечері, в зручний післяробочий час. На жаль, не мали змоги побувати на Літургії візантійського обряду: хоча немало волонтерів належало до цього обряду, не було священика…
Кожна країна мала можливість представити себе на національному вечорі. В рамках таких заходів відбувалося зближення і знайомство з культурами інших націй.

Загалом мої враження про літнє стажування з французької мови у Ля Салєт позитивні. Мені було цікаво, як виглядає відпустове місце у Франції. Адже в Україні є багато святих місць, до яких люди приходять молитись, почерпнути духовного спокою, наснаги до праці й допомоги ближньому. Sanctuaire Notre Dame de la Salette є саме таким острівцем духовності в Альпійських горах. Гадаю, волонтерська праця там виражає покликання кожної людини – віддавати свій час і сили, вміння й таланти Господеві. Виконуючи свою працю з молитвою і вірою, усвідомлюєш, що ти служиш прочанам, а через них – справі Господній на землі. Заохочую всіх, хто хоче з користю для інтелектуального, мовного, фізичного, морального та духовного розвитку провести час, взяти участь у волонтаріаті в Sanctuaіre Notre Dame de la Salette».