Державні лідери мають ясно сформулювати філософію освітньої реформи та бути готовими працювати над створенням контексту для стимулювання і підтримки змін. Попри те, що треба думати про системність реформ і робити кроки до них, слід також зрозуміти, що не система сама по собі, а конкретні люди змінюють життя, роблять винаходи, стають нобелівськими лауреатами, запалюють та ведуть за собою інших.

Таку думку висловив проректор з стратегічного розвитку УКУ Володимир Турчиновський в інтерв’ю для Zaxid.net. Він прокоментував питання освітньої реформи в Україні.

«Я маю дуже просту і практичну формулу, яка мала би стати суттю освітньої реформи в Україні: автономні університети, зорієнтовані на міжнародні стандарти та інтегровані у міжнародний освітній простір. Зрозуміло, якщо серйозно ставитися до цього завдання, то потрібно входити у відносно тривалий і часто непростий процес змін. Якщо ставитися несерйозно, що, на жаль, може бути найбільш імовірно, тоді слід наказом міністра освіти визначити 10 університетів, які з моменту оголошення є міжнародними і автономними і на цьому зупинитися та оголосити про успішне завершення реформування», – сказав він.

На думку Володимира Турсиновського міжнародність для мене є певним критерієм. Ми вже впродовж довгих десятиліть були в академічній ізоляції, і годі думати, що ми можемо, продовжуючи цю «традицію», вийти на якийсь наслідків освітній успіх та прорив. Ми не маємо університетів, які б входили до рейтингу 500 найкращих світу. Частково є на це об’єктивні причини чи підстави, зокрема недостатнє фінансування. Проте досвід УКУ показує, що навіть у цьому просторі можна робити певні проривні речі».

Проректор з стратегічного розвитку УКУ переконаний, що в Україні де-не-де творяться у певних академічних колах середовищах та структурах такі проривні речі, але «чинна освітня матриця зовсім не налаштована на те, щоб дати змогу новим ініціативам та моделям, що відповідають філософії реформи, швидко міцніти і ставати каталізаторами реформи».

Прес-служба УКУ