Із повномасштабним вторгненням росії в Україну хотілось дуже допомагати військовим. Я долучалась до плетіння сіток, ліплення вареників, пакування продуктових наборів у райадміністрації. Потім, дізнавшись про евакуйованих дітей-сиріт, допомагала вихователям по догляду за ними. Тепер я є координатором проекту “Діти країни: розваги для відваги”, де ми організовуємо дозвілля для вимушено переселених до Львова з інших регіонів та місцевих дітей.

Вірю, що справедливість і правда за нами. За кожну краплю стоїть океан. Тому не можна сидіти.

Щоб переключитись, молюся, читаю, гуляю парком, набуваюся з рідними, друзями.

Після перемоги хочу допомагати тим, хто цього найбільше потребуватиме, і відроджувати те, на що вистачить сил.