7 та 8 грудня в Українському католицькому університеті відбулися  заходи з нагоди вшанування священномученика Климента Римського. Iніціатор проведення – Інститут екуменічних студій.

У четвер, 7 грудня, відбувся семінар на тему «Постать священномученика Климента Римського у літургійній традиції Церкви». Модератором виступив диякон Роман Завійський. Розпочав семінар отець-доктор Василь Рудейко, завідувач кафедри літургійних наук ФБФ УКУ. У своїй доповіді він розкрив тему катедральної традиції в Апостольських Постановах, які приписують свщмч. Климентові Римському. Внаслідок Апостольських постанов можемо проаналізувати деякі особливості щоденної молитви перших християн. Документ описує початки катедрального богослужіння, його основну структуру, однак не можемо дізнатися більше інформації стосовно добового кола чи існування процесій у ранній катедральній традиції. Особливе зацікавлення слухачів викликав факт існування лютеранської церкви візантійського обряду, яка виникла в 30-х роках XX століття та їх переклади богослужбових текстів українською мовою, які взорувалися на тип молитви Апостольських постанов.

Під час семінару 7 грудня наступний доповідач, отець Лука Михайлович, розповів про  літургійно-богословські аспекти служби в пам’ять  Климента, папи Римського, який, згідно з переданням, був одним із 70-х апостолів і був висвячений самим апостолом Петром. У Посланні до филип’ян чітко сказано, що Климент був серед перших благовісників Євангелії. (Фил.4,3). Климент, засланий в Інкерман на каторжні роботи в каменоломнях, однак і там продовжував свою пастирську діяльність. Він є автором двох послань, які в певний час трактувалися рівносильно до новозавітних листів. Проаналізувавши базові літургійні аспекти пошанування святих, отець Лука Михайлович зауважив, що поряд з біблійним, історичним, агіографічним сегментом, у Службі Климента все-таки переважає доксологічний елемент, тобто похвала святому. 

“На превеликий жаль, церковно-історична кон’юнктура, що приписала рівноапостольність Володимирові та Ользі, обминула Климента,  – наголосив отець Лука. – Хоча попервах він займав чільне місце, і саме хрещення Руси-України відбувалося під знаком Климента Папи, проте з ХІ – ХІІ століття його постать затирається, в тому числі і в літургійній практиці. Так, на сьогодні відзначення пам’яті Климента відбувається одночасно з Відданням празника Введення пресв. Богородиці у Храм, і тому є майже непомітним в літургійному календарі.”

На закінчення семінару отець Іван Дацько, президент Інституту екуменічних студій, виголосив доповідь на тему “Літургія в життю Патріярха Йосифа”, де звернув увагу на велику роль літургійного аспекту в житті східних християн. Саме патріарх Йосиф створив комісію для перекладу літургійних текстів українською мовою, куди ввійшли не лише греко-католики, а й православні, а також видатні науковці того часу, серед них Василь Щурат, Василь Сімович. Патріарх наголошував на творенні власної богословської, філософської і літургійної термінології, черпаючи не лише з грецьких або латинських джерел, але й зі своїх власних, використовуючи староцерковні тексти. Тому в контексті повернення до власних джерел такою важливою є постать  свщмч. Климента.

Завершилися святкування  пам’яті Климента Римського урочистою Архиєрейською Літургією в  нижній церкві свщмч. Климента Папи університетського храму Софії Премудрості Божої. Очолив Літургію  владика Борис Ґудзяк, Президент УКУ.

Маріанна Іваненко

Фото автора та Олександра Ласкіна