У статті для Інформаційного агентства УНІАН, проректор УКУ коментує нововведення Міністерства освіти і науки України в навчальні плани для середньої школи, та радить почекати із кардинальною реформою шкільної системи.

«У справі реформування середньої освіти не варто квапитися, – пише Павло Хобзей, – коли приймуть закон «Про вищу освіту», тоді слід активніше працювати над базовим Законом «Про освіту». Комплексна реформи потребує часу. За 100 днів її не зробиш». 

Зміни, які Міністерство внесло в навчальні плани, проректор називає ситуативними, реакцією на поточні події. «Я не впевнений, що додавши 0,5 годин предмету «Захист Вітчизни» ми досягнемо очікуваного результату. В освіті більше залежить від того хто викладатиме предмет, і у меншій мірі – програма і час. Проте, коли в країні йде війна, готувати учнів до захисту Вітчизни треба. Це – питання більше політичне ніж педагогічне», – підкреслює Павло Хобзей. 

На думку проректора, більш вагомим і потрібним кроком було скасування вивчення  другої іноземної мови. «Загальноосвітні школи в Україні не забезпечують належний рівень знань хоча б однієї іноземної мови. Якщо ми не навчили дітей англійської, а вже починаємо вчити німецької чи французької – результат буде нульовий», – коментує експерт. 

Павло Хобзей пише, що громадськість має зрозуміти, що очікувати реальних змін в середній освіті потрібно з прийняттям нового Закону «Про освіту». «У цьому випадку якраз не потрібно спішити, – каже проректор, – давайте попрацюймо спільно рік, а може навіть два і приймемо нову концепцію розвитку середньої освіти на найближчі 10 років». 

Експерт підкреслює, що в навчальних планах слід подолати багатопредметність і повернутися до 12-ти річної шкільної програми. «Проблема української освіти полягає в тому, що за кількістю годин, які учні проводять у школі, ми значно відстаємо від інших країн. У таких умовах важко бути конкурентноздатним, тому необхідно компенсувати цей час у репетиторів, що зараз і відбувається», – наголошує проректор. 

«Надолужити нестачу днів можна через збільшення навчального року», – каже Павло Хобзей. На його думку, слід взяти приклад з Німеччини, в якій навчання в школах закінчується в кінці липня, а новий навчальний рік стартує з 14 вересня. «Проти зменшення канікул будуть протестувати вчителі, але простих рішень немає, – каже експерт, – педагогічній громадськості треба докладатися, щоб випрацювати правильну стратегію змін у середній освіті». 

Джерело: УНІАН