В блозі для УНІАН проректор УКУ Павло Хобзей розмірковує про виклики, які постали перед середньою освітою після прийняття Закону України «Про вищу освіту».

Одним з перших викликів, які постали перед робочою групою, яку створили Комітет з питань освіти і науки ВРУ спільно з МОН, стало питання пов’язане зі структурою середньої школи та її тривалістю. Опираючись на власний досвід, Павло Хобзей пропонує залишити 12 річну систему навчання і прийняти її як загальноєвропейську норму. Відтак, на його думку, дискусію слід перенести з тривалості навчання на те, як зробити оцю нову 12-річну школу змістовною, цікавою і корисною.

Наступним питанням, яке постає перед експертами – структура школи. Зараз є декілька варіантів: 4+5+3, 5+4+3, 6+3+3, 5+5+2

«Питання, з яким погодилися усі експерти, які працюють в робочій групі, це те, що старшу школу потрібно відокремити від основної і початкової. Що це означає на практиці? Учні після 9 або 10 класу (залежно від того, скільки років триватиме навчання в початковій та основній школі) повинні проходити ЗНО. Такий крок дозволить відсіяти невмотивованих учнів, тих, які не мають достатніх навчальних досягнень для того, щоб потім продовжувати навчання в університеті», – зазначив Павло Хобзей.

Таким чином після «основної школи», учень матиме змогу обрати один з трьох освітніх напрямів: професійний ліцей, академічний ліцей (профільна старша школа, яка готує учнів для подальшого навчання у вищій школі), або коледж. На думку проректора УКУ, це зможе змінити згубне для країни співвідношення осіб, які навчаються у ВНЗ та професійних ліцеях. Зараз їх співвідношення 5 до 1. Разом з тим, навчання в професійному ліцеї не повинно стати перешкодою для здобуття вищої освіти за умови наявності відповідних результатів та повної середньої освіти.

Разом з питанням середньої освіти, Павло Хобзей торкнувся і питання вступу у ВНЗ. За теперішніх умов випускнику школи достатньо мати 124 бали за кожне ЗНО і 140 з профільного предмету, щоб претендувати на здобуття вищої освіти. Університети ж мають можливість підвищити цей бал, але не роблять це.

«Дослідження показують, що навчатися у виші можуть ті, у яких бали сертифікатів ЗНО вищі за 160, а добре вчитися ті, у кого бали вищі від 180. Виникає логічне питання: звідки взятися якості у вищій школі, якщо університети набирають студентів, які не готові вчитися, а їхній рівень середньої освіти занизький для успішного навчання в університеті», – запитує експерт.

Відповідь криється в тому, що університети при масовій освіті збільшили викладацький склад, і не хочуть його скорочувати. Разом з тим ВНЗ, які набрали студентів, які не готові вчитися, а їхній рівень середньої освіти занизький для успішного навчання в університеті, не мають намірів відраховувати студентів за неуспішність, «тягнуть усіх, щоб не було скорочення викладачів». Проте наявність диплому про вищу освіту не є запорукою успішного працевлаштування, адже в центрах зайнятості найбільше зареєстровано безробітних саме з вищою освітою.

Як підсумок Павло Хобзей зазначає, що якщо зараз глибино не змінити шкільну програму та підходи до навчання, то дискусія про 11 чи 12 років навчання й надалі залишаться беззмістовними.

«Суспільство не зрозуміє освітньої реформи до того часу, поки школа не почне давати якісну освіту. В тих умовах, в яких школа є сьогодні, введення 12 класу безсенсовне. Тож перед нами стоїть глобальніше завдання, ніж просто введення додаткового навчального року і перехід на іншу структуру. Завдання – змінити школу. Зробити старшу школу профільною, яка розвиватиме і надихатиме учнів, підвищити статус вчителя, укріпити матеріально-технічну базу шкіл, провести реформу змісту освіти і методик викладання і основне – змінити ставлення суспільства, а в першу чергу політичної еліти, щодо освіти. Ось тоді ми вийдемо на якісно новий рівень», – наголосив проректор УКУ.

За матеріалами УНІАН.