«Тоді як звичайна хіміотерапія вбиває клітини, які швидко розмножуються, незважаючи на те, чи вони здорові чи хворі, дизайн-ліки впливають лише на пошкоджену тканину. Це новий персоналізований підхід до лікування та медицини загалом. Уже зараз є види онкозахворювань, які ми можемо лікувати», – наголосив професор медичного факультету Макгільського та Монреальського університетів (Канада) Юрій Мончак, який протягом трьох днів читав курс відкритих лекцій у Школі біоетики УКУ на тему «Біоетика та клонування».

Конференц-зал УКУ, де відбувались лекції був заповнений, щодня все більше людей приходили послухати про нові тенденції у світовій медицині та науці загалом. Таке зацікавлення з боку слухачів Юрій Мончак пояснює просто: «Україна стала більш відкритою до глобального світу, українці усвідомлюють, що повинні розуміти загальносвітові тенденції, щоб рухатися вперед, і це дуже тішить».

Традиційна медицина, за словами директора лабораторії молекулярної діагностики, має свої обмеження, бо фокусується на фізичних (температура, біль, колір шкіри) і морфологічних ознаках людського тіла. «Уже згодом почали дивитись на фізіологічні та патологічні ознаки. А молекулярна медицина не дивиться на кінцевий результат – хвору тканину, – а хоче знати чому і яким чином вона трансформувалася, а також як запобігти небезпеці», – розповів професор.

Розповідаючи про сучасні методи лікування онкозахворювань, Юрій Мончак зазначив, що сьогодні медики вживають нові дизайн-ліки: «Рак – це не одна хвороба, а безліч хворіб. Кожна клітина має потенціал стати раковою, бо рак – не вірусне захворювання, це мутації, які відбуваються у генах, що призводить до того, що клітина стає безконтрольною і починає швидко розмножуватися. Щоб цьому запобігти, ви мусите боротися із власними клітинами. Тому треба знайти ліки, які будуть розпізнавати тільки ракові клітини».

Дизайн-ліки впливають лише на ту частину клітини, яка виявила мутацію і спричинила онкозахворювання: «Ці препарати впізнають щось унікальне, характерне лише для ураженої ділянки. Це новий, персоналізований підхід до лікування та медицини загалом. Тоді як звичайна хіміотерапія вбиває клітини, які швидко розмножуються, незважаючи на те, чи вони здорові чи хворі, дизайн-ліки впливають лише на пошкоджену тканину», – наголошує професор.

Сьогодні, коли молекулярну діагностику людини можна провести всього за дві години і швидко відреагувати на небезпеку, якщо виявили мутовані гени, перед науковцями та лікарями стоїть виклик, як використовувати цю інформацію. «Багато науковців настільки захоплені питанням, чи вони можуть щось зробити, що часто забувають про те, чи дійсно потрібно це робити, і не думають про наслідки. Ми маємо можливість натворити такі страшні мутації, що не зможемо з цього вийти. Тому я вірю в біоетику. Це наука, яка намагається аналізувати процеси цілісно, дивлячись не лише на окремий прецедент, а й на загальний контекст».

За час перебування в УКУ Юрій Мончак жив та спілкувався зі студентами у Колегіумі ім. Патріарха Йосифа Сліпого, а на запрошення Центру розвитку особистості прочитав для студентів гуманітарного факультету лекцію.

Додамо, вже 8-9 квітня у Школі біоетики УКУ читатиме курс відкритих лекцій провідний фахівець у сфері морального богослов’я та біоетики о. Мавріціо Фаджожні на тему «Біоетика і педіатрія».

Прес-служба УКУ