Д-р Беата Лоренс (Beata Lorens) з Жешівського університету, 18 червня 2015 р. в рамках програми «Київське християнство та унійна традиція» провела науковий семінар «Монастирі та ченці Святопокровської провінції Василінського чину XVII–XVIII століть: підсумки десятирічних студій». В рамках семінару дослідниця презентувала власну монографію «Bazylianie prowincji koronnej w latach 1743-1780» (Rzeszów, 2014).

На семінарі дослідниця охарактеризувала хронологічні та територіальні рамки матеріалу використаного матеріалу для свого виступу: період другої половини XVIII ст., та переважно українські терени Речі Посполитої. Визначальним аспектом доповіді став огляд дослідницького інструментарію – характеристика типів історичних джерел для вивчення історії василіан цього часу. Доктор Беата охарактеризувала такі внутрішньомонастирські документи як інвентарні описи, хроніки, книги прибутків і видатків та ін.

Беата Лоренс детально розповіла про чисельність монастирських осередків, їхню величину та специфіку в різні періоди другої половини XVIII ст. Найбільш цікавим стало представлення «колективного портрета» ченця-василіана цього часу. Засадничою при розгляді цього питання стала теза, що «чернеча ряса не робила монахом» (habit nie czynił mnichem). Таким чином, дослідниця намагалась представити не «ідеальних» ченців, а насамперед конкретних людей із конкретними життєвими історіями. За висновками Беати Лоренс, зазвичай ченцем був русин-уніат дрібношляхетського походження, натомість чернечу верхівку нерідко становили шляхтичі польського походження.

Олег Дух, дискутант наукового семінару, дослідник жіночих чернечих згромаджень на українських землях ранньомодерного часу представив монографічну синтезу Беати Лоренс в ширшому історіографічному контексті. Декан Гуманітарного факультету Ігор Скочиляс звернув увагу на роль і діяльність василіан у культурному просторі між Сходом і Заходом, особливо на «прикордонних» територіях Поділля.

Участь в семінарі також взяли гості із Дрогобича та Варшави. Зокрема к.і.н. Юрій Стецик з Дрогобицького педагогічного державного університету імені І. Франка звернув увагу на методологічний інструментарій вивчення історії василіанського чернецтва ранньомодерного часу та джерельний потенціал актових і ґородських книг для таких студій. На важливості соціо-культурного контексту при дослідженні монашого життя XVII–XVIII ст. наголосив ієромонах Богдан Пєтночко ЧСВВ з Варшави. Участь в семінарі взяв і протоігумен о. Пантелеймон Саламаха ЧСВВ, який наголосив на важливості подібних джерелознавчих досліджень.