Журналіст Олександр Назаренко розповів про розвиток і плани проекту Громадське.TV та можливості перетворення громадянської журналістики в професійну. 

«Часто навіть з добрих мотивів громадські журналісти можуть більше нашкодити лише через передчасну подачу інформації. Всі медіа роблять помилки. Головне – не робити це навмисно і не маніпулювати. Треба вмикати внутрішній цензор – слухати себе і свою совість», – зазначив він під час Міжнародної конференції «Громадянська журналістика у вимірах сучасного медіапростору», яка відбулася 3-4 грудня в УКУ.

Журналіст наголосив, професійність журналістики передбачає різносторонність подачі інформації, оперативність і вміння реагувати на кризову ситуацію. 

«Українській журналістиці бракує аналітики, оскільки не вистачає часу. Ми не завжди можемо собі дозволити аналітичні матеріали. Найчастіше реагуємо на кризу, адже тоді інформація йде потоком і це легко показати», – додав журналіст.

З його слів, зараз ГромадськеTV не біжить за рейтингами і не орієнтується на все суспільство, хоча й досі існує дискусія, як поєднувати суспільно важливий контент із менш важливим розважального характеру.

Найбільшого рейтингу проект Громадського ТВ досягнув на старті. За рахунок стрімів і прямих включень під час Майдану його переглядало понад 100 тисяч людей. Зараз рейтинги значно знизилися. Фінансові вливання – також.

Попри це, команда журналістів не розчаровується і обіцяє зміни вже найближчим часом, першим кроком до чого стало зменшення роботи в ефірі з 8 до 4 годин задля вивільнення часу для підготовки матеріалів. 

За словами журналіста, на початках заснування проекту 70% бюджету становили внески громадян і лише 30% – донори. Тепер же навпаки, 20% – це громадянські внески і 80% – донорська допомога.

«Судячи з фідбеку, на початковій стадії до нас долучилося багато людей, які в більшій мірі зацікавлені в однобокій інформації, пізніше вони втратили інтерес. Досі з нами залишилося 4, 5% населення. Це люди, які приймають рішення і впливають на громадянське суспільство. Це люди, за якими йдуть і які озвучують та генерують ідеї. До 2020 року ми плануємо, що цей показник має зросити до 20%. Також ми хочемо охопити людей, які першими відгукуються на ідеї і йдуть з лідерами», – зауважив Олександр Назаренко.

Він наголосив, що місія громадського – творити інформаційний простір для розвитку сталого суспільства, тому основна аудиторія проекту – це глядачі, які прагнуть сформувати свою позицію і висловити її.

«Для цього не можна відгороджуватися від певних верств людей. Треба подавати інформацію об’єктивно і давати коментарі різних сторін. Комерційні і державні канали використовують методики однобокої подачі інформації і це не показує повної картини. Ми подаємо різну інформацію, навіть ту, яку не завжди хоче чути громадськість», – зазначив журналіст.

Нагадаємо, впродовж 3-4 грудня в УКУ відбулася Міжнародна конференція «Громадянська журналістика у вимірах сучасного медіапростору», під час якої медіатренери та журналісти розповідали про досвід розвитку проектів громадянської журналістики в Україні, Німеччині, США, Киргизстану та Польщі. Також в межах конференції викладачі Магістерської програми з медіакомунікацій УКУ презентували дослідження «Стан громадянської журналістики в Україні».