УКУ
UKENGLISH
  • Абітурієнтам
  • Навчання
  • Наука
  • Духовність
  • Життя в спільноті
  • Про УКУ
    • Положення про організацію інклюзивного навчання осіб із особливими освітніми потребами у Закладі вищої освіти «Український католицький університет»
    • Супровід студентів із особливими освітніми потребами
  • Повернення на кампус
  • Covid-19
  • Студентам
  • Випускникам
  • ВИКЛАДАЧАМ ТА ПРАЦІВНИКАМ
  • медіа
  • Доброчинцям
  • Контакти
  • Головна
  • Новини
  • Постійний наголос історії на гнобленні українців поглибить відчуття…
ПОВЕРНУТИСЬ
  • ПОДІЛИТИСЬ:

Постійний наголос історії на гнобленні українців поглибить відчуття власної вторинності і меншовартості, – історик

Субота, 15 Січня, 2011

У Львові говорять про нову історичну політику України, яка зможе примирити, а не розділяти суспільство. На робочій зустрічі в Українському католицькому університеті близько сорока істориків з усіх регіонів України 14-15 січня обговорювали концепцію нового посібника з історії Україні «Разом на одній землі».

Зустріч зібрала близько сорока істориків-дослідників та вчителів історії з Києва, Львова, Донецька, Херсона, Одеси, Миколаєва та Луцька. За словами одного із співорганізаторів, історика  Ярослава Грицака, окрім дискусії над посібником, учасники ставили  перед собою ще й більш стратегічну мету — створення громадської альтернативи офіційній версії історичної пам’яті. «Ми не можемо віддати минуле у руки безвідповідальних політиків, які використовують історію виключно для вузько партійних цілей».

Учасники зустрічі наголосили на тому, що українську історію не слід розглядати крізь призму колоніального статусу. На думку київського історика Наталії Яковенко «ідея колоніального статусу вносить в історію України почуття меншовартості та постійної упослідженості, що хтось завжди і безперервно нас кривдив. Такий підхід до висвітлення історичних подій неминуче приведе до відчуття власної вторинності і марґінальності».

Проект нового посібника з історії України підготувала Асоціація «Нова Доба» при підтримці Ради Європи. Цей підручник пропонує поліетнічну версію української історії.

Коментарі експертів щодо поліетнічної версії історії України:

Володимир Кравченко, завідувач кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету: Більшість західних істориків, аналізуючи історичні події, використовують поліетнічний підхід. Національно-державницька парадигма, що домінувала ще півстоліття тому, на Заході поступилася місцем мультикультурній перспективі. Хоча, останню інтерпретують по-різному, залежно від конкретного соціокультурного та політичного контексту.

Мультикультурне бачення власної історії – це привілей демократичних та успішних країн, із розвиненим громадянським суспільством. Говорячи про історію різних культур, ми швидше виховаємо в людини якість мислити самостійно і  критичного та привчимо поважати іншого, замість оплакувати або прославляти історію країни.

Ігор Скочиляс, історик, декан гуманітарного факультету Українського католицького університету: Поліетнічна історія є чимось новим і несподіваним для українського суспільства. Професійне середовище загалом не готове  до сприйняття цього нового бачення історії України. Такий підхід є перспективним, коли досягнуто загальнонаціонального консенсусу в трактуванні подій минулого.

Серед країн, історія яких написана з врахуванням поліетнічного підходу, можна назвати Францію, Великобританію та Швейцарію. Історію Франції розглядають у категоріях культури та історії окремих регіонів, зокрема Бургундії чи Нормандії. У Великобританії це історія Шотландії, Уельсу, Англії, Ірландія. Швейцарія є конфедерацією чотирьох різних субкультур, визнаних на державному рівні. Історія в кантонах вивчається автономно, хоча також є загальні історичні сегменти в межах країни.

Ігор Гирич, завідувач відділом джерел історії України XIX-поч. XX ст. Інституту української археографії та джерелознавства НАН ім. М Грушевського: Головний виклик для сучасних українських істориків в тому, щоб вписати історію країни в європейський контекст. Безумовно, історію України слід викладати з урахуванням того, що українці є титульною нацією.

Україна має дві історичні пам’яті – українську і колоніальну. У нас є громадяни, які є українцями лише за географічним визначенням, а не за ментальними ознаками. Щоб змінити ситуацію, треба написати історію України з цивілізаційних міркувань, відмовившись від підходу, який існував навіть у нових українських підручниках поч. 90-х років ХХ століття.

Відділ інформації та зовнішніх зв’язків УКУ

Mail

Дайджест подій та новин

Отримуй тижневий дайждест подій та новин УКУ у свою поштову скриньку

Вам буде цікаво

Четвер, 21 Січня, 2021
Борис Ґудзяк: «Людські стосунки — найбільше мистецтво»
Середа, 20 Січня, 2021
«Матеріальну допомогу на Схід можна передати поштою, але нею не...
Неділя, 17 Січня, 2021
Шептицький очима студентів
П'ятниця, 15 Січня, 2021
В УКУ стартував конкурс на отримання стипендій. Розповідаємо як податись!
Середа, 13 Січня, 2021
Успішні стартапи в Україні: Центр підприємництва УКУ поділився результатами роботи 
ПІДТРИМАТИ УКУ СТАТИ СТУДЕНТОМ
Ми в соцмережах:
Меню
  • Абітурієнтам
  • Навчання
  • Наука
  • Духовність
  • Життя в спільноті
  • Про УКУ
    • Положення про організацію інклюзивного навчання осіб із особливими освітніми потребами у Закладі вищої освіти «Український католицький університет»
    • Супровід студентів із особливими освітніми потребами
Навчання
  • Факультети
  • Бакалаврат
  • Магістратура
  • Аспірантура
  • CMS УКУ
  • Сервіси ІТ
Про УКУ
  • Управління та адміністрація
  • Офіційна інформація
  • УКУ від А до Я
  • Вакансії
  • Контакти
УКУ

Секретаріат УКУ
Вул. Іл. Свєнціцького, 17
м. Львів, 79011

Секретаріат УКУ
Тел.: +38 (032) 240-99-40
Ел. пошта: [email protected]

Усі права застережено © 2021 Український Католицький Університет

Зроблено у Qubstudio