Якими знаннями та вміннями повинні володіти фізичні терапевти та ерготерапевти? Якою має бути програма їхньої підготовки? Думками з цього приводу ділилися іноземні та українські фахівці під час міжнародної  конференції «Фізична реабілітація в Україні: нова модель, міжнародні стандарти, ефективна практика», що триває цими днями в Українському католицькому університеті.

Андрій Шевцов, професор, доктор педагогічних наук, керівник управління ліцензування та акредитації Міністерства освіти та науки України розповів про етапи ліцензування та акредитації навчальних програм для терапевтів. За його словами, в основу навчальних програм підготовки фізіо- та ерготерапевтів повинні бути закладені: інтереси людини, медичний, педагогічний, соціальний, психологічний, техніко-середовищний аспекти. Андрій Вовканич, проректор з науки та зовнішніх зв’язків Львівського державного університету фізичної культури, представив досвід підготовки таких фахівців на базі університету. Він додав, що підготовка кадрів у напрямі фізичної реабілітації в Україні – нагальна. Та існує потреба не в таких фахівцях, які би механічно виконували певні комплекси вправ, а в таких, які би мали достатньо знань та вмінь правильно використовувати реабілітаційні методики. На його думку, потрібно змінювати навчальні плани, додаючи компоненти з іноземного досвіду.

Про досвід Канади у цьому напрямі розповіли Ліза Гарпер, член Комітету коледжу респіраторної терапії в Онтаріо, та Рената Роман, член Асоціації фізичної терапії Канади, директор клініки  Clarkson Sports & Physiotherapy. У Канаді фізіотерапевти слухають ще й курси психології, статистики, анатомії. Практика студентів –  близько 1200 годин. Для порівняння: в Україні вона – 600 годин. Іспит такі майбутні спеціалісти складають у чітко визначений загальний день для усіх – письмово та практично.

За словами фахівців, для розвитку сфери реабілітації в Україні, потрібно зміщувати акценти в навчальній програмі – повинно бути більше практики, не теорії. Окрім того, в українському класифікаторі професій  – цей фах розцінений, як спеціаліст. Це означає, що такі фахівці не мають права підвищити свою кваліфікацію. У той час,  як у світі такі експерти розцінюються, як професіонали.