27 листопада у ЛДС Святого Духа відбулася презентація книжки «Отці про багатство і бідність» (серія «Витоки християнства») в рамках спільного проекту Інституту релігії та суспільства та Кафедри богослов’я Філософсько-богословського факультету УКУ.

Під час презентації о. д-н Роман Завійський наголосив на важливості та актуальності таких видань в сучасну епоху, а також подякував команді видавництва та редакційній колегії за працю, завдяки якій сьогодні ми маємо новий чудовий примірник, із якого можна почерпнути чимало цікавого про соціальну думку Церкви.

Завідувач Кафедр богослов’я п. Віктор Жуковських поділився із гостями своїми спогадами про зародження проекту цілої низки перекладів, до яких упродовж 6 років долучається все більше викладачів та перекладачів.

Аудиторія висловила цікаві рефлексії та запитання, до прикладу, заторкнули проблему досліджень на межі християнства та економіки, як стати багатим по-християнськи.

«Отці про багатство і бідність» – видання, яке покликане дати відповідь на питання, як історично зумовленим різним соціальним верствам населення жити гармонійно та по-християнськи. До збірника увійшли вибрані переклади творів  святих Отців Церкви III-V століть, у яких йдеться про розподіл благ між багатими та бідними. Серед Отців – Климент Александрійський, Кипріян Карфагенський, Василій Великий, Григорій Богослов, Йоан Златоуст та інші. У передмові книжки зазначають, що «натхненням для соціальних проповідей отців були як  біблійні тексти: історія про зустріч Ісуса з багатим юнаком, притча про багача і Лазаря, старозавітня історія про виноградник Навота та інші повчання Ісуса Христа, так і різні соціальні виклики їхньої доби: соціальна несправедливість, поширення лихварства, незавидне становище бідних, хворих і прокажених, потреба доброчинності й милостині». 

Мирослав Маринович, президент Інституту релігії та суспільства УКУ, про видання: “Читання проповідницького слова Отців Церкви сучасними людьми може послужити своєрідною “машиною часу”, за допомогою якої ми перенесемося в інші суспільні обставини, проте в ту саму напругу соціальної несправедливості. Сучасний душпастир знайде у збірнику вже часом призабуту проповідницьку аргументацію пересиченої світської людини оце “добре забуте старе” може стати по-свіжому переконливим і мотивуючим. Такий діалог поколінь, віддалених багатьма століттями, надзвичайно важливий для успадкування духовного досвіду наших предків”.