Прочани з Франції
9 вересня в УКУ відбулася прес-конференція для журналістів з подружжям Роберта та Клавдії Местелян, які здійснюють пішу прощу з Франції до України. Метою цієї прощі є показати, що об’єднану Європу творять не політика чи економіка, а звичайні люди, сім’ї, які є наче тими цеглинками, котрі будують Європу. Проща почалася в квітні у Франції та планується завершитися 29 квітня у Києві в Соборі Архистратига Михаїла. Подружжя Местелян вибрали його за свого небесного покровителя і вже здійснили декілька паломництв до місць, які присвячені Архистатигу Михаїлу.
Піші прощі Роберт і Клавдія почали у 1987 році. Першою була подорож через Францію та Італію до Риму, де поклонилися гробу Святого Кирила. Однією з найбільш виснажливих, проте надзвичайно пам’ятних була проща до Святої Землі, яку вони здійснили до святкування 2000 ювілею християнства. Двотисячну річницю від народження Христа подружжя зустріло у Вифлеємі. Ця подорож тривала дев’ять місяців, їх шлях пролягав через Францію, Італію, Грецію, Туреччину, Сирію і Палестину. Як зазначає Роберт, у цей час вони відкрили для себе багатство християнського сходу.
Проща до Києва триває п’ять місяців, протягом яких прочани перейшли через усю Європу, подолавши 4000 кілометрів. Проща пролягала через Швейцарію, Німеччину, Австрію, Угорщину, Словаччину, Чехію, Польшу.
„Паломник – це людина, яка долаючи кілометри, наближається до Бога”, – каже Роберт Местелян. Клавдія продовжує думку: „Так як складна дорога, коли відчуваємо втому і відчай, так само важко буває йти до Бога”.
Вони кажуть, що набагато легше йти удвох: коли хтось втомився, то інший може підбадьорити і втішити. Їх проща є чудовим образом подружжя, вони удвох шукають Бога і допомагають одне одному у дорозі пошуку.
Досвідом своїх паломництв Роберт і Клавдія Мостелян діляться з іншими. У Франції вони зустрічаються з молодим людьми в університетах, вірними на парафіях, хворими в лікарнях і старечих будинках, щоб розповісти про свої прощі передати той дух іншим. Їх перу належить дві книги „З Валерон до Вифлеєму” та „Хто такий як Бог?”