Попри травмуючі воєнні події, за останні два роки рівень задоволеності життям та соціальне благополуччя українців зростає. У 2015 році показник благополуччя становив 39,5 балів, тоді як в стабільному 2012 році – 37,2 бали. У 1998 році показник був найнижчий – 33, 7 бали. Що компенсувало пережиття втрат і рівень загального зубожіння?

Про це у “Особистісне здоров’я в умовах тривалої травматизації: шляхи відновлення” розповіла Тетяна Титаренко, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, завідувачка лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, під час Першої науково-практичної конференції «Фахова освіта у сфері психічного здоров’я: світовий досвід, українські перспективи», яка відбулася на базі Інституту психічного здоров’я УКУ 20-21 травня.

ООН закликає змінити критерії виміру успіху в уряді різних країн і звернути увагу на показники рівня щастя. З прийняттям подібних змін організація проголосила навіть Міжнародний день щастя. Однак визначити значення цього поняття досі складно.

Сприйняття щастя залежить від двох «я» особистості – «я», яке переживає і перебуває у теперішньому, і «я», яке пам’ятає, тобто перебуває у минулому. Ці два «я» мають різні концепції щастя. Також велике значення відграє ілюзія фокусу – ми не можемо думати про якусь сумну подію у нашому житті, не викривлюючи її значущість.

Тому не існує способу зрозуміти щось про щастя, використовуючи психодіагностичні терміни. Все, що ми виносимо із життєвого досвіду, завжди є історією. Нерідко виникає конфлікт між «я», яке переживає, і «я», яке пам’ятає. «Я», яке переживає, фіксує певні моменти психологічного теперішнього, яке триває всього 3 секунди. «Я», яке переживає, вважає щастя своїм переживанням – те, наскільки щасливо людина живе. «Я», яке пам’ятає – вважає щастя тим, наскільки людина задоволена життям загалом. Йдеться саме про інтегральну оцінку пережитого, про свіже враження і про концепт.

Директор фонду «Демократичні ініціативи» оприлюднила результати щорічних досліджень щодо показників соціального благополуччя українців. Інтегральний індекс соціального благополуччя українців вимірюється ще з 1996 року, але за останні два роки рівень задоволеності життям є вищим за попередні періоди. На основі 20 запитань вдалося визначити, що попри травмуючі події рівень задоволеності життям зріс. У 2012 році почуття оптимізму переживали 14%, у трагічному 2014 – 23%. Цікаві виміри з почуттям безвиході. Так, у 2013 році – його переживали 18%, а у 2015 на 5% менше, хоча відповідно до всеукраїнських опитувань близько половини людей економлять на одязі і їжі.

Соціологи вважають, що загальний рівень зубожіння компенсується відчуттям драйву, гордістю за свою країну і впевненістю у власних силах та можливостях.
За результатами опитування, виявилося, що у 2013 році гордість за країну відчували 47%, а у 2016 році – вже 67%. Також більшає тих, хто відчуває особисту відповідальність за стан справ у країні. Якщо у 2013 таких було 16%, то зараз – 30%.

Екстремальна ситуація виступила стимулятором громадянської активності, адже сьогодні волонтерам вірять більше церкві. Так формується політична нація, відбувається екстрене досягнення особистісної зрілості.

Все ж війна – це довгостроковий стрес, від якого страждає мотиваційна сфера людини. Звужуються інтереси, зменшуються потреби, зникає здатність планувати життя і з’являється непевність у майбутньому. У людей зменшується креативність, самоефективність та ентузіазм. Загострюються стосунки з рідними, зростає егоцентризм, агресивність та бажання ізолюватися від контактів.

Особливістю особистості зі здоровою психікою є здатність змінювати життя у бажаному руслі, готовність до життєтворення. Щоб пришвидшити відновлення людини після стресових подій, треба посилити роль психолога у роботі міждисциплінарних реабілітаційних груп, а також поширювати певні матеріали в медіа.

Цікаві шляхи колективного благополуччя пропонують в Ізраїлі, де проводять філософські бесіди, у яких беруть участь люди, які не обов’язково є психологами. У Швейцарії створюють мережу філософських кафе.

Нагадаємо, під час Першої науково-практичної конференції «Фахова освіта у сфері психічного здоров’я: світовий досвід, українські перспективи» близько 200 фахівців з України, США, Ізраїлю та Великобританії обговорили, як налагодити взаємодію між академічним та медичним середовищем і реформувати фахову освіту у сфері психічного здоров’я в Україні. Завдання конференції – налагодити місточки між професіями, без яких неможлива охорона психічного здоров’я. На завершення учасники конференції напрацювали спільну резолюцію, як реалізувати національну стратегію в сфері охорони психічного здоров’я. Зазначимо, в УКУ відкривається магістерська програма з клінічної психології з основами когнітивно-поведінкової терапії за британською моделлю, яка дозволить отримати реальні навики для консультування людей та самодопомоги.