Професор УКУ Михайло Черенков видав книжку про релігійну та соціальну трансформацію українського суспільства
Англомовна книжка доктора філософських наук, професора кафедри філософії Українського католицького університету Михайла Черенкова “A Future and a Hope: Mission, Theological Education, and the Transformation of Post-Soviet Society” присвячена трансформації українського постатеїстичного суспільства. Співавтор дослідження – історик та богослов Джошуа Сьорль (випускник Оксфорда, який після завершення семінарії в Празі та докторських студій у Коледжі Святої Трійці (Trinity College Dublin) кілька років прожив у Донецьку).
У інтерв’ю автор зазначає, що почав працювати над книжкою в 2012 році. Дослідження повинно було бути присвячене глибинному аналізу українського суспільства, впливу церкви, релігійного виховання, але «…в подіях Майдану побачили знак надії, можливість іншого майбутнього. То ж “революція гідності” справді стала для нас орієнтиром того, як цінності Божого Царства можуть втілюватись у суспільних трансформаціях».
Михайло Черенков зазначає, що текст – це результат богословського діалогу між ним – українським дослідником, і молодим британським теологом Джошуа Сьорлом, професором Сперджен коледжу з Лондона. Автор сподівається, що видання книжки англійською мовою приверне більшу увагу до проблем в Україні та стане своєрідним “меседжем”, закликом, маніфестом міжнародної солідарності з християнською спільнотою України.
Професор зазначає, що в Україні вже багато років говорять про «повернення релігії», але тільки на Майдані можна було відчути, що це справді так. «Я думаю, що “революція гідності” не стільки вписується в існуючі тренди, скільки сама породжує нові, ще не концептуалізовані тектонічні зсуви», – зазначає автор.
Михайло Черенков зазначає, що для нього і Джошуа Сьорля всі події, які відбуваються, є частинами більшого – Царства Божого «… в якому іноді діють царі, іноді – священики, іноді пророки, а іноді добрі самаряни (по-нашому – волонтери)».
Автор робить висновок, що якщо релігія повертається в сучасне суспільство, то не заради певного місця, щоб “бути тут чи там”, а заради значно більшого – щоб “бути всюди”, щоб пронизувати соціальні відносини, ставши їх новою природою, змінивши їх зсередини.
Джерело: