На думку першого проректора УКУ, запропонований для громадського обговорення проект Постанови Кабінету міністрів України щодо внесення змін до порядку ліцензування освітніх послуг потрібно підтримати. Він веде до спрощення процедур і допомагає уникнути дублювання одних і тих же дій чи документації під час ліцензування. Водночас, Тарас Добко вважає, що зміни також потрібно вносити в наказ МОН про «Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти». Переглядати треба не тільки порядок, а умови ліцензування.

На даний час ліцензійні вимоги включають довгий громіздкий список нормативів кадрового, навчально-методичного, матеріального й інформаційного забезпечення навчального процесу. Причому за логікою документу виконання хоча б одного нормативу менше ніж на 100% мало би позбавляти виш права на здійснення освітньої діяльності за тою чи іншою програмою. З великою імовірністю можна стверджувати, вважає Тарас Добко, що при таких вимогах невеликі відхилення від якогось з нормативів завжди будуть існувати при ліцензуванні будь-якої програми у будь-якому ВНЗ. Формально це дає міністерству право відмовляти вишу в отриманні ліцензії. Але іноді міністерство могло собі дозволити не побачити більшого чи меншого відхилення в обмін на лояльність. В кожному разі, ліцензійні умови в існуючому вигляді є прекрасною бюрократичною зброєю для роз’яснення неугодним і незговірливим, хто в домі господар, для утримання вишів на гачку.

Так, зрозуміла для всіх вимога про відповідність науково-педагогічної спеціальності особи профілю навчального курсу, який вона читає, чи кафедри, яку очолює, в руках бюрократа перетворюється на шантаж. Результатом може стати відмова визнати кваліфікацію особи, доктора наук і «ваківського» професора, очолювати кафедру тільки тому, що шифр наукової спеціальності її дипломів доктора і професора не зовсім збігається з фахом спеціальності, що ліцензується. Попри те, що ця особа може бути автором не одної монографії і десятків статей саме за спеціальністю, яка ліцензується. Якщо керуватися буквою чинних ліцензійних вимог, Мирослава Мариновича, інженера – за дипломом, авторитетного релігієзнавця і філософа – за родом професійної діяльності, не можна враховувати у кадровому забезпеченні навчальної програми з філософії чи богослов’я, а отже допускати до студентів в аудиторію для читання курсів з релігієзнавства чи суспільної етики.

Більше того, на думку Тараса Добка, окремі положення чинних ліцензійних умов просто анахронічні. Напр., вимога щодо «кількості робочих комп’ютерних місць на 100 студентів», коли більшість молодих людей, які вчаться у ВНЗ, володіє персональними цифровими пристроями з доступом до Інтернету. Чи положення про те, що викладач має право читати не більше 5 дисциплін на рік. Проректор УКУ зауважує, що у світі поширена практика, коли фахівець читає й по 10 дисциплін на рік, причому на пристойному рівні, якщо має для цього готові матеріали і їх періодично оновлює. А з розвитком інформаційних технологій, коли лекційні заняття можна записувати на відео і викладати для студенів он-лайн, вимога про не більше ніж 5 курсів стає просто застарілою.

На думку Тараса Добка, ключовою вимогою для отримання ліцензії має залишатися належне кадрове забезпечення навчальної програми. При цьому, однак, слід відмовитися від чинної вимоги про наявність кадрів на «весь строк навчання». Для отримання ліцензії має бути достатньо сформувати команду принаймні на перші два роки навчання, а тоді нарощувати кадровий потенціал як частину плану розвитку програми. Принцип «все і відразу» не є гарантією якості. Вимога виконати всі кадрові вимоги до 4-річної бакалаврської програми до її відкриття гальмує розвиток ВНЗ, які не можуть собі дозволити з фінансової точки зору набрати повний штат викладачів ще до отримання ліцензії.

Перший проректор вважає, що для отримання ліцензії з надання освітніх послуг навчальний заклад також має гарантувати зрозумілу і прозору систему внутрішнього забезпечення якості ВНЗ, яка б включала в себе як стратегію його розвитку, так і план дій з підвищення якості освіти. Всі інші показники, на його думку, мають бути частиною плану розвитку і зростати в процесі розгортання навчальної програми.

Тарас Добко звертає увагу, що законопроект про вищу освіту робочої групи М. Згуровського передбачає поділ магістерських програм на професійні і академічні. На його думку, умови ліцензування таких програм мають відрізнятися: потрібно скасувати вимоги щодо кадрового забезпечення професійних програм докторами наук за основним місцем праці, а також вимоги щодо викладання 95% лекційних занять кандидатами наук. «Одним з головних критеріїв для викладання на професійній програмі має бути практичний професійний досвід, а не наукові ступені чи академічні звання», – вважає експерт. «А при виконанні ліцензійних умов щодо кадрового забезпечення навчального процесу викладачі з науковими ступенями, здобутими за кордоном, повинні братися до уваги на рівні з викладачами з вітчизняними дипломами». На думку першого проректора УКУ, іноземець чи громадянин України, який має науковий ступінь, здобутий за кордоном, не повинен проходити додаткової переатестації у разі його працевлаштування у ВНЗ.

«Я виходжу з переконання, що більшість людей все ж таки схильна поводитися порядно, – підсумовує Тарас Добко, – а також з того, що зараз в суспільстві все більше буде виникати запит на порядність, а отже воно буде викривати тих, хто зловживає довірою і вдається до фальші. А тому не треба боятися все більше розв’язувати руки академічним спільнотам. Українська держава надто довго, хоча нерідко це й було виправдано, намагалася їх контролювати на основі припущення про те, що є люди, які можуть зловживати довірою. Сьогодні наше суспільство прокидається до більш самостійного життя. І рано чи пізно воно почне викривати людей, які зловживають його довірою. Я усвідомлюю, що на нинішній день висловлені мною пропозиції можуть видатися надто радикальними. Але ж колись треба починати!»

Нагадаємо, проект Постанови КМУ щодо внесення змін у порядок ліцензування діяльності з надання освітніх послуг МОН виставив на громадське обговорення і просить усіх зацікавлених до нього приєднатися.