Географічно слід констатувати, що первісне сирійське християнство перебувало на стику двох імперій – Римської та Перської. Ми можемо дійсно сказати, що Схід і Захід зустрічалися саме тут не тільки через перетин торгових шляхів, але й неймовірну концентрацію місцевого арамейського населення та персів, греків, євреїв і арабів.

Про це сказала Кармен Фотеску, викладач кафедри богослов’я Українського католицького університету докторант університету Неймеген в Нідерландах. 14 грудня 2010 року вона прочитала лекцію в УКУ на тему «Сирійське Християнство ─ Terra Incognita? Коротка історична і візуальна ілюстрація Сирійського світу».

За її словами «сучасні сирійськомовні християни живуть на півдні Лівану, в Іраку, Ірані, Вірменії та Індії. Як не дивно, сирійське християнство процвітає в Сирії. Однак, під загрозою їх перебування в південно-східній частині Туреччини. Звідси досить масово вони покинули свої домівки, емігрувавши на Захід».

«Водночас, на Далекому Сході вони складають основу Сиро-Маланкарської та Сиро-Малабарської церков. Також громади сирійськомовних християн знаходяться в США, Канаді, Швеції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі, Німеччині, Австрії, а також в Австралії», – сказала Фотеску.

Початки християнства в сирійській Едесі пов’язують з діяльністю апостола Юди Тадея. Передання говорить, що після вознесіння Ісуса Христа він прибув до цього міста, де зробив багато зцілень. Про це дізнався місцевий управитель Абгар, якого він також уздоровив від важкої недуги. На знак цього він віддав частину палацу під церкву.

Відділ інформації і зовнішніх зв’язків УКУ