Обмінятися досвідом, сприяти розвитку юридичних церковних відносин та впорядкувати їх — саме для цього спеціалісти з канонічного права з трьох країн ЄС зібралися в УКУ.

Канонічне право — саме те, що обумовлює юридичні аспекти функціонування церкви та її міжцерковні відносини. Українська Греко-Католицька Церква з 1980 року працює над створенням такого кодексу. Для того, щоби поділитися своїм досвідом із написання канонічного права в УКУ приїхали єпископ Італо-албанської католицької церкви Джорджіо Ґалларо, професор університету Бабеш-Боляй у Румунії Вілліам Блайзіффер, професор Будапештського університету Петер Шабо та про­фесор Папського Східного інституту в Римі о. д-р. Андрій Танасійчук.

Організатор конференції, професор із канонічного права та викладач УКУ о. Михайло Димид розповів, що сформувати подібну конференцію — важка й копітка справа.

«УГКЦ працює над своїм новим законодавством від 1980 року. Саме тоді синод єпископів створив робочу групу, яка почати працювати над цим питанням. Вони вже видали додаток до Кодексу Канонів Східних Церков, так званого партикулярного права. Проте УГКЦ і надалі роздумує над своїм законодавством, — сказав о. Михайло Димид. — Церква — не закрите гетто й не живе сама по собі. Вона має мати універсальний, Вселенський характер — тому в нас є потреба комунікувати як із православною церквою та й і з римо-католицькою. У Європі існує велика й цікава панорама греко-католицьких церков і кожна з них має свою автономію. У них є свобода законодавчого творення — тому для нас важливо обмінюватися та збагачуватися досвідом».

Декан Філософсько-богословського факультету УКУ о. Роман Завійський розповів про те, що надзвичайно важливо творити канонічний кодекс не тільки винятково відштовхуючись від католицького досвіду, а і зважати на православну традицію.

«Сьогодні ця мережева конференція об’єднує не лише структури УГКЦ, але також спеціалістів із канонічного права з різних країн та конфесій, зокрема, спостерігачів із Православних Церков. Приймати таку мережеву конференцію в УКУ є великою честю», — розповів о. Роман Завійський.

Обряд — це не просто формальна річ, а інструмент, який регулює всі аспекти церковного життя. Про це розповів професор Андрій Танасійчук та наголосив на необхідності його розбудови.

«Ми звикли говорити, що обряд — це тільки літургія, але ним також є й богослов’я, і духовне життя та дисципліна. Необхідно викристалізувати певні моменти партикулярного права, оскільки деякі із них існують не оздоблені жодною юридичною нормою. Кодекс Канонів Східних Церков ставить перед собою ціль відображати автентичний канонічний устрій і традиції християнського Сходу. Як головний канонічний збірник він гарантує та заохочує до органічного розвитку помісного законодавства», — сказав Андрій Танасійчук.

Очікується, що робоча група із формування помісного канонічного права закінчить роботу у 2020-у році. Результатом їх роботи стане повний кодекс канонічного права Української Греко-Католицької Церкви.

Роман Тищенко