Днями редакція інтернет-ресурсу «Релігійно-інформаційна служба України» відзначила свій 15-літній ювілей, на урочистостях якого побували українські релігієзнавці, релігійні журналісти, науковці та регіональні кореспонденти служби.

Як наголосив директор РІСУ Тарас Антошевський, сайт завжди був відкритим до висвітлення новин про різні конфесії і релігії без конфесійних рамок: «Попри те, що ми були частиною УКУ, ми ніколи не були конфесійно заангажовані, ніколи не надавали перевагу якійсь одній церкві, і в нас можна було поставити те, що інші собі дозволити не могли».

Офіційно редакція РІСУ запрацювала 1 лютого 2001 року до майбутнього візиту Папи Івана Павла ІІ в Україну. Своїм основним завданням портал називає висвітлення релігійного життя в Україні для всього світу. «На той час релігійна ситуація в Україні подавалася досить однобоко. Єдиними релігійними ресурсами були офіційні сайти УГКЦ і православні з майже нерозвиненими англомовними версіями. У кращому випадку іноземний читач міг довідатися про Україну з польських ЗМІ, у гіршому – з російських», – розповідає Тарас Антошевський.

За його словами, сайт став досить популярним завдяки інформаційному супроводу знакових духовних постатей і ключових релігійних подій. Так, у 2005 році під час приїзду в Україну Архиєпископа Константинопольського патріархату Всеволода Майданського РІСУ публікує його заяву про те, що Україна є канонічною територією. Це створює ажіотаж і привертає увагу Москви, вражену такою позицією. Наступний важливий крок – у 2008 році потрапляють тексти виступів Вселенського Патріарха з нагоди святкування 1020-літтю хрещення Русі. Редакція РІСУ була першою, до якої потрапили виступи владики і яка перекладала їх для англомовної версії сайту. Патріарх Константинопольський Варфоломій І вислав на адресу РІСУ подячного листа за інформаційну підтримку його візиту.

У 2011 році на платформі РІСУ чимало релігійних експертів і духовних авторитетів виступили з критикою ідеї зробити київську резиденцію Патріарха Кирила, а відтак, вона залишилася в українській власності.

Якщо на початках заснування сайт відвідувало 100 людей, то зараз цей показник зріс до 21 тис, а під час Майдану сягнув навіть 26 тис, зазначив він. З кожним роком відвідуваність зростала. Так, у 2010 році сайт відвідувало тисяча-півтори тисячі людей, у 2011 – 3-7 тис, грудень-лютий 2014 – 8-10 тис, а в найбільш гарячі дні – 26 тис. На сьогодні сайт щоденно читають близько 7-10 тис людей, під час важливих релігійних подій – до 15 тис. Особливо цей відсоток зростає у вихідні і під час свят (6 і 13 січня) – 21 тис людей.

Відповідно до аналітичних досліджень, за день інтернет-ресурс читають 60 країн світу, а за місяць – 142. В Україні кількість відвідувачів сайту зросла із збільшенням регіональної кореспондентської мережі, зазначив Тарас Антошевський. Якщо раніше частка відвідувачів з Києва становила 60-63%, то зараз 30-35%, а решта – розподілилися за регіонами, хоча Львів залишається на другому місці. Кореспонденти РІСУ є у 15 областях і надалі буде зростати.

За останні роки РІСУ було представлено в США, Польщі, Туреччині, Іраїлі, Австрії, Угорщині, Австралії.

Щороку інтернет-ресурс працює над новими проектами. Серед спеціальних проектів – моніторинг релігійної свободи в Україні та промоція релігійної толерантності. «Ми відвідували регіони і намагалися показати місцевим читачам, що Україна – поліконфесійна і полікультурна,  і треба вчитися зрозуміти ближнього і його бачення світу», – зазначив Тарас Антошевський. Найсвіжіший проект, який реалізовує редакція зараз, – це карта переходів церковних громад, завдання якої – показати гарячі місця з релігійними конфліктами через зміну конфесійної приналежності.

«Ми переживаємо етап, коли потрібні константи, ресурси, які перевірятимуть інформацію. На сьогодні РІСУ є перевіреним ресурсом і орієнтиром у морі інформаційного простору. Тут ще не зрадили базовій журналістській вимозі: спочатку перевір, а тоді – друкуй. Тут публікують зрівноважені точки зору. Є й інші притомні сайти, але із значно вужчою специфікою», – зазначив релігієзнавець Олександр Саган у своєму вітальному слові.

«Сьогодні середовище РІСУ – це не просто інформаційний ресурс, можливості якого ми активно пропагуємо в науковій, освітній, інформаційній, а й середовище людей, які близькі нам за світоглядними і релігійними уподобаннями. 15 років прожитих разом зробили нас друзями, а не тільки активними дописувачами РІСУ», – наголосив керівник відділення релігієзнавства Інституту філософії Григорія Савича Сковороди НАН України, президент Української асоціації релігієзнавців професор Анатолій Колодний у вітальному листі.