Світова пандемія COVID-19 та карантин змінили весь глобальний освітній ландшафт. Заклади вищої освіти у мусять швидко реагувати і впроваджувати нові підходи у методах викладання та навчання. 

УКУ чи не єдиний виш в Україні, якому вдалося успішно впровадити систему гібридного (змішаного) навчання. Які переваги та виклики породжує такий формат освіти для тих, хто вчить і навчається?  Як ефективно переформатувати навчальні курси під формат дистанційного навчання?  Які зміни у комунікації викладач-студент приносить онлайн? Наскільки глибоко «цифра» інтегрується у традиційний формат університетської освіти і чи маємо ми цього остерігатися?

Відповідають на ці запитання викладачі та студенти факультету прикладних наук УКУ, які ще до початку карантинних заходів активно впроваджували і освоювали елементи гібридної моделі навчання і технологічних новинок у освітній процес.

Олексій Молчановський, керівник магістерської програми з наук про дані УКУ, співзасновник платформи масових онлайн-курсів «Prometheus» вважає, що гібридний формат навчання стає все затребуванішим у світі та Україні, адже це добрий спосіб вирішення потреб і студентів, і викладачів. Необхідні знання та компетенції тепер можна здобути не відходячи від свого лептопа, і навчаючись у зручному для себе місці. 

«Однак маємо розуміти, що онлайн не замінить нам “живого” спілкування. Навчання та перебування на кампусі є важливим компонентом інтеграції для студентів перших курсів бакалаврських програм, для яких Університет відіграє важливу роль у формуванні особистості та будування соціальних зв’язків як зі своїми одногрупниками, так і з викладачами» — коментує особливості сучасних освітніх підходів Олексій Молчановський. 

На факультеті прикладних наук УКУ Олексій Молчановський викладає курс для бакалаврів «Алгоритми та структури даних», який він успішно адаптував до вимог змішаного навчання. Говорячи про виклики онлайну, викладач звертає увагу на те, що найбільшою проблемою в наших умовах є не відсутність чи брак технічного/програмного забезпечення, а радше брак навичок та досвіду у викладачів проводити заняття в онлайні. 

«Гібридне навчання потребує більшої гнучкості від викладача і, на жаль, просте перенесення своїх звичних практик викладання з аудиторних занять в онлайн-формат аж ніяк не працює. Старі підходи у новому форматі швидко показують свою обмеженість — від цього страждає праця викладача і навчання студентів», — додає Олексій Молчановський.

Ще задовго до початку карантину, в УКУ почав діяти Центр навчальних та інноваційних технологій, який допомагає нашим викладачам ґрунтовно освоювати технічні засоби, а головне дає методичні рекомендації як з максимальною ефективністю застосовувати їх під час гібридного навчання. 

Степан Фединяк, доцент кафедри прикладної математики та статистики, викладач курсу «Математичний аналіз» намагається використовувати усі технічні переваги у навчанні, запроваджені як на загальноуніверситетському та факультетському рівнях. Мова йде про Learning Management System Moodle, платформу для ведення обліку навчально процесу, застосунки Microsoft Teams, Slack, Google Meet та Zoom тощо. Усі ці інструменти викладач застосовує для комунікації зі студентами та проведення онлайн-занять. Він наголошує, що в цілому ні у викладачів факультету, ні в студентів не було значних проблем з пристосуванням до нових умов гібридного навчання.

 «Проте,очевидно, —каже Степан Фединяк, — студентам, особливо новим, перш за все, потрібен живі контакт та комунікація. Виклик онлайн-навчання полягає в тому, що ми сильно індивідуалізуємося,і власне тому я намагаюся якнайбільше давати саме групових завдань, де студенти можуть працювати разом над конкретними проєктами».

Тарас Свистун цьогоріч став студентом першого курсу бакалаврської програми «Інформаційні технології та бізнес-аналітика». Він з позитивом відгукується про формат гібридного навчання. На його думку, такий підхід має ряд переваг, одна з яких — можливість економити час та матеріальні ресурси, а крім того бути постійно в колі своїх рідних. Для Тараса, як для киянина, це питання дуже актуальне, адже завдяки тому, що всі курси на факультеті прикладних наук УКУ адаптовані до гібридного формату, він може спокійно навчатись дистанційно, при цьому не залишаючи свою рідну домівку. З іншого боку, Тарас каже, що платою за комфорт та доступність онлайн-формату навчання є серйозна нестача у спілкуванні зі своїми одногрупниками та викладачами: «Особисто я належу до “старої школи” і віддаю перевагу класичним аудиторним заняттям, для мене важливе безпосереднє спілкування, проте зважаючи на ситуацію у світі, також визнаю беззаперечну користь дистанційного навчання», — підсумовує Тарас Свистун.

Карантин та глобальні обставини безпосередньо впливають на те як ми вчимо і навчаємося. Окремі оглядачі у сфері освіти наголошують на тому, що класична модель університетської освіти і лекція, як її один із найважливіших компонентів, може суттєво трансформуватися чи навіть змінитися до невпізнаваності.

Ростислав Гринів, професор УКУ, викладач лінійної алгебри та теорії ймовірностей вважає, що модель прямої передачі знань «викладач-студент» до певної міри стає архаїкою. Студенти потребують не просто пасивного сприйняття інформації — набагато ефективнішою є та модель, коли в ході лекції студенти стають її прямими учасники, беручи участь в обговореннях та маючи можливість реагувати на почуте. «Вважаю, що лекційні заняття можна цілком перенести у формат відеозапису, проте для цього нам потрібно вдосконалювати наші технічні засоби і щонайголовніше — маємо освоювати нові підходи у викладанні. Онлайн формат навчання вимагає особливої уваги до того як ми залучаємо студентів до роботи, тому дуже важливим є саме творчий компонент у навчанні та колективна праця над проєктами», — каже Ростислав Гринів.

Для студентки 3-го курсу програми «Інформаційні технології та бізнес-аналітика» Аліни Воробчук онлайн є доброю нагодою чіткіше структурувати свою навчальну активність. Серед багатьох переваг цього підходу, Аліна Воробчук виділяє найважливіший для неї: «Дуже зручно повертатися й прослухувати лекційні заняття та семінари, записані у Microsoft Teams. Така технічна особливість дозволяє ретельніше і глибше засвоювати матеріал, а крім того робить особистий time-management  більш гнучким. Попри це онлайн навчання робить нас більш самотніми – брак живого спілкування з одногрупниками та викладачами зрештою впливає і на мотивацію та загальний емоційний стан кожного з нас», — ділиться Аліна Воробчук.

Ярослав Притула, декан факультету прикладних наук УКУ теж виділяє емоційний та комунікаційний компоненти як важливі характеристики для навчання та зростання студентів. Він зазначає, що не слід однобічно говорити про переваги чи недоліки гібридного навчання, адже, коли ми щось втрачаємо, ми одночасно щось і здобуваємо: «Зараз нам не вистачає емоційного і особистісного компоненту, якого маємо предостатньо під час офлайн навчання, проте ми вчимо студентів знаходити рішення у таких ситуаціях і шукати інших можливостей, щоб поспілкуватися чи попрацювати разом. Ми починаємо цінувати наше спілкування значно більше, коли ми більшість часу бачимо одне одного по ту сторону екрану».

Коментуючи сучасні тенденції в університетській освіті, Ярослав Притула вважає, що онлайн-навчання стане нашою звичною реальністю, а ми працюватимемо за схемою «навчатися онлайн і навчати онлайн»: «Не думаю, що класичні лекції стануть архаїкою — ми й далі потребуватимемо класичної форми коли відбувається пряма взаємодія між лектором і аудиторією у форматі розмови чи дискусії. До прикладу, в умовах онлайн навчання наші викладачі використовують інструмент Mentimeter, який дає можливість через різного роду опитування мати миттєвий зворотній зв’язок із студентами. Завдяки цій платформі студенти можуть голосувати, відповідати на запитання у режимі реального часу».

Лабораторія машинного навчання УКУ, яка здійснює дослідження у сфері штучного інтелекту цілком переформатувала свою роботу в онлайн режим. У першій в Україні навчально-дослідній інституції такого профілю працює 14 дослідників. Олесь Добосевич, керівник бакалаврської програми «Комп’ютерні науки» та працівник Лабораторії машинного навчання каже, що карантин парадоксальним чином допоміг суттєво покращити результати та інтенсивність наукових досліджень: «Плануючи свою роботу в нових умовах, ми орієнтувалися на той формат, який зараз популярний в ІТ-індустрії, так звані stand-up зустрічі, коли учасники певного проєкту кожного дня діляться статусом своєї роботи з колегами. Онлайн-формат дозволяє нам краще планувати свою роботу і мати тісніший зв’язок у нашому колі дослідників. Ми проводимо також онлайн-семінари, що дозволяє нам залучати дослідників і менторів з-за кордону. Крім того, ми маємо можливість проходити онлайн стажування в інших наукових установах Європи й світу. Я цілком переконаний, що оналйн-формат вчить більшої дисциплінованості, адже важливо добре планувати свій час і використовувати його максимально ефективно», — коментує свій досвід наукових досліджень в лабораторії Олесь Добосевич.   

Дослідники з Лабораторії машинного навчання УКУ зараз ведуть три спільних проєкти з компанією Facebook — дослідження пов’язані з Indoor navigation, symmetry detection та camera auto-calibration. Крім того, Лабораторія реалізовує спільний проєкт із компанією «Softserve» у напрямку біоінформатики.

Говорячи про досвід впровадження практик змішаного навчання на факультеті, Ярослав Притула наголошує на тому, що викладачі факультету організовували онлайн-курси ще задовго до карантину: «Ще до початку масового переходу на онлайн-навчання у нас на факультеті розвинулася своєрідна “інституційна пам’ять”, яку потрібно було лише розширити і адаптувати до нових потреб. Десь за місяць до запровадження карантину ми прийняли правильне рішення щодо запровадження Microsoft Teams як основної платформи для навчання і комунікації на факультеті. Викладачі мали час для того, щоб почати адаптовувати свої лекції до онлайн формату, і відповідно студенти теж мали час і можливість поступово звикнути до нової схеми навчання. У цьому напрямку ми досягли помітного прогресу, особливо коли говоримо про поєднання технологічного і підходу і самої якості викладання наших курсів».

Окрім цього, Ярослав Притула  наголошує, що перед працівниками та викладачами постало завдання навчитися не лише викладати дистанційно, а й адмініструвати всі процеси на рівні факультету. «Новим для нас був рекрутинговий процес, коли ми не мали змоги зустрітись з абітурієнтами на кампусі, показати всі зручності та переваги навчального процесу в УКУ. Вперше ми мали випускні урочистості в онлайн форматі. Вперше наші літні школи були в 100% онлайні. Так, ми збільшили набір на програму ІТ та Бізнес-аналітика, оскільки приміщення вже перестали бути обмеженням для нас. Так, ми покращили результати набору і на бакалаврат, і на магістратуру, бо зуміли показати абітурієнтам добру якість освіти в дистанційному форматі. У жовтні ми відкрили нову 10-місячну дистанційну сертифікаційну програму з Інженерії даних і маємо на ній слухачів з декількох країн».

У ситуаціях відносного хаосу, як скажімо у випадку з пандемією та карантином, насправді найлегше впроваджувати інновації і найголовніше, аби це були ефективні інновації. Так вважає професор Дейв Сновден, експерт з теорії складності, який цього року побував у стінах УКУ (ще до карантину) з навчальним курсом «Керування складністю». Ситуація хаосу створює унікальну можливість для того, щоб заповнити певну нішу нововведеннями і найкращими практиками і це час, коли люди в більшій мірі сприймають зміни. Наше спільне завдання полягає у тому, щоб використати цю нагоду та далі шукати та імплементовувати найдієвіші рішення у часи перманентних викликів, бо система вищої освіти в Україні потребує таких заходів чи не найбільше. 

Андрій Гриниха