Професія журналіста – це покликання, а не офісна робота. Журналістом не можна бути з 9.00 до 15.00. У цьому переконаний директор Інституту журналістики та суспільної комунікації Католицького університету Любліна (Польща) професор Кароль Кляуза, який під час лекції для студентів магістерської програми з журналістики УКУ розповів про цілі та перспективи журналістської освіти в Польщі.

У 2007 році, зі слів пана Кляузи, у Польщі розпочалася реформа вищої освіти. Чотири роки поспіль польські ВИШі адаптовувалися до нових вимог і з жовтня 2011-го в усіх університетах країни навчання розпочалося відповідно до нових стандартів. У журналістській освіті зміни торкнулися як концептуальних основ підготовки журналістів, так суті професії. Кароль Кляуза виокремив три головні напрями, на які сьогодні  зорієнтована журналістська освіта в Польщі

 Перше: відхід від розуміння журналістики як спеціалізованої професії та акцентування на суспільній комунікації, де журналістика є вагомою частиною суспільного дискурсу.

Друге: велика увага до нових медій, які дозволяють журналісту промовляти не лише до якоїсь конкретної аудиторії, а й до цілого світу.

Третє: інформаційна глобалізація. Директор Інституту журналістики та суспільної комунікації переконаний, що процес глобалізації, передусім інформаційної, вимагає від майбутнього журналіста мультидисциплінарних знань. Пан Кароль наголосив,  що не можна бути спеціалістом з суспільних комунікацій і писати про національні культури, не маючи достатніх знань, скажімо, з культурології.

Також реформа журналістської освіти спрямована на практичну підготовку – студент-журналіст повинен отримати різносторонні практичні навики. В Католицькому університеті Любліна, окрім обов’язкових предметів, діють різні додаткові навчальні курси, за допомогою яких майбутні журналісти можуть вдосколалитися у різних сферах.

На думку Кароля Кляузи, спеціаліст із суспільної комунікації, тобто журналіст, – це, передусім, людина свободи слова, власної думки, людина, яка виконує функцію регулювання між владою та суспільством. Від мудрості цього регулятора залежить якість комунікування у суспільстві. Тому в Польщі намагаються донести до студента-журналіста, що обрана професія – це покликання, а не офісна робота. Етичні норми та розуміння своєї місії є також надзвичайно важливими.

 Ще один важливий аспект, на який зорієнтована реформа освіти в журналістиці, – це розширення можливостей працевлаштування студентів. Пан Кляуза переконаний, що польські університети повинні пропонувати інноваційні методи і програми навчання, які сприятимуть майбутнім журналістам  у пошуку роботи. Також важливою є міжнародна співпраця, завдяки якій в Католицькому університеті Любліна щорічно збільшується кількість студентів, які виїжджають на стажування в інші університети Європи.

Олена Клименко, магістерська програма з журналістики УКУ