23 серпня 2020 року

Дорогий наш отче-Ректоре!

Дорогий і вірний наш Друже!

2010 року, вітаючи Вас від імені спільноти УКУ з Вашим 50-літтям, тоді ще о. Борис Ґудзяк сказав, що головну місію Вашого життя сформулювати неважко: «З людьми – для людей – задля прослави Бога!». З тих пір минуло ціле десятиліття, а ця місія ні в чому не змінилася: Вас рідко коли можна побачити на самоті; душпастирство задля спасіння людей є суттю Вашого священичого служіння, а через нього ім’я Бога прославляється посеред людей.

Упродовж цього десятиліття Ви стали Ректором Українського католицького університету, і, обіймаючи цю посаду, Ви знову дали нам велику життєву науку. Бо саме тоді Ви сформулювали свій головний намір: «Не руйнувати те, що створив о. Борис». Хай би цю філософію запозичили українські президенти та їхні уряди, які зазвичай першим ділом звинувачують своїх «попередників» і руйнують те, що вони досягли!

Проте сказати, що Ви не руйнували створене до Вас, – це нічого не сказати. Бо Ваша ректорська праця – це постійне чування над життєдіяльністю Університету, невтомне плекання його здобутків, щоденне підливання «вазонка» УКУ, завдяки чому з його стовбурця відгалужуються все нові й нові пагінці. Ваш ректорський стиль – не стриножувати ініціативних людей, давати їм простір для їхньої творчості, але й водночас нагадувати їм, що творче зростання має чутливо реагувати на одвічну «гравітацію» між добром і злом.

Ваше скромне, часом навіть непомітне служіння людям принесло свої  закономірні плоди: Ви стали опорою для багатьох – в Україні і по всьому світові. Тому так багато людей сьогодні радіють за Вас, бо твердо знають, що в очах Бога і людей Ваше життя – прекрасне.

Ви знаєте ціну високим принципам і вмієте їх обстоювати.

Ви знаєте вагу милосердя і вмієте підтримати тих, кому гірше.

Ви бережете пам’ять роду і запах рідної землі, а тому сповнюєте свій громадянський і моральний обов’язок як українець.

Ми, спільнота УКУ, щиро дякуємо вам за Ваше служіння нашому Університетові й за Вашу гідну життєву, національну і громадянську поставу. Дякуємо Богові й Вашим батькам, що дали Вам життя. Дякуємо пані-їмості Еві, що підтримує Вас у Вашому спільному паломництві на цій землі. І щиро просимо Бога, щоб Він обдарував Вас добрим здоров’ям і неослабною силою духу на многії і благії літа!

Від імені всієї університетської спільноти – ректорат УКУ