Слава Ісусу Христу!

Дорогі студенти, викладачі і працівники Українського католицького університету!

Минув перший місяць відтоді, як наша спільнота і Великий Канцлер поклали на мене почесний і нелегкий обов’язок прийняти провід нашого Університету. Цього я б не знайшов у собі сили зробити, якби не відчував Божу волю і вашу щиру підтримку, завдяки чому з’являється наснага «носити тягарі один одного». Плекаймо цей євангельський дух у нашій спільноті.

Де нині перебуває наш Університет і куди ми прямуємо. Цього навчального року всі ми мали нагоду пережити велику Божу щедрість. На наших очах з’явився новий прекрасний сучасний академічний будинок, побудований зі смаком, з думкою про людей, які у ньому вчаться і працюють, з дотриманням норм прозорості й підзвітності у співпраці з будівельниками, жертводавцями, громадськістю. Ми тішимося цим будинком, бо він служитиме добрій справі. Мене приємно вразили слова нашого проф. Уляни Головач про те, що перебування в такому будинку задає стандарти для нашої праці, адже працювати в півсили у таких приміщеннях просто неможливо. Так ми перетнули екватор нашого найвідповідальнішого проекту розбудови Університету – зведення нового європейського університетського містечка. Попереду ще дві споруди – храм св. Софії з душпастирським центром та нова бібліотека (інформаційний ресурсний центр). Кожен наш будинок є промовистим свідченням місії нашого Університету, так що я вірю, що й дві майбутні споруди не тільки вразять нас своїм виглядом і функціональністю, а й стануть новим словом завдяки тому, щó в них буде відбуватися. До цього слід добре підготуватися усій нашій спільноті, щоб у 2016 році з відкриттям цих споруд ми могли запропонувати людям свіже і глибоке літургійне життя та інноваційні способи праці з інформаційними ресурсами.

Наступні два роки минуть дуже швидко. Ми повинні замислитися над тим, яким хочемо бачити УКУ в довшій перспективі, принаймні до 2020 року, і духовно підготуватися до цього. Над цим уже працює Ректорат і Сенат Університету, на засіданні якого наприкінці листопада 2013 року буде представлена Стратегія УКУ-2020. Перед нами стоятимуть складні виклики, пов’язані з відкриттям нових академічних програм і професійних шкіл, збільшенням кількості студентів, пошуком способів для зменшенням фінансового тиску на Університет, розширенням науково-дослідної і видавничої діяльності, новими способами соціального служіння, участю у реформуванні вищої освіти в Україні, новими міжнародними партнерствами, створенням ефективного навчального он-лайн середовища та застосуванням інформаційних технологій у навчальному процесі. Для кожного, хто буде готовий закотити рукави і попотіти, обіцяю, що буде робота. Наше завдання – виконувати свою роботу якісно: чи то за студентською лавою, чи за викладацькою кафедрою, чи фінансовими розрахунками, плануванням діяльності, доглядом за приміщеннями, дискусійним столом чи водійським кермом. Якщо наш Університет буде еталоном якості у всьому, що ми робимо, завжди знайдуться партнери і ресурси для реалізації найсміливіших задумів.

Наша дотеперішня праця заохочує і навіть зобов’язує нас мріяти – відповідально і відважно. Дехто запитує, коли нарешті в УКУ у Львові з’явиться факультет права чи школа медицини. Інших цікавить, коли Університет розгорне активну діяльність у Києві. Ще інші закликають нас поглибити присутність у Римі, звідки Університет почався 50 років тому. Добра новина – у тому, що на нас чекають, на нас розраховують, нам довіряють. Перед нами важливе завдання: розпізнати «знаки часу», вловити кайрос, той дозрілий плід часу, щоб зрозуміти, до чого в найближчому майбутньому нас кличуть Господь, Церква, люди, всі ті, кому УКУ близький і дорогий. Я впевнений, що ми зможемо дати правильну відповідь на те, яким бути УКУ в 2020 році. Прошу вас спілкуватися, обговорювати одне з одним те, яким ви хочете бачити і який прагнете будувати Університет. І прошу разом молитися, щоб ми могли розпізнати наше покликання.

Цього року ми відкриваємо аспірантуру з двох спеціальностей – богослов’я та історії; це зародок майбутньої Докторської школи УКУ. Нарешті ми можемо реалізувати повний цикл вищої освіти і готувати молодих науковців за двома напрямами, з яких розпочинався УКУ. Я певен, що ми спроможні запропонувати високі стандарти у підготовці українських богословів, церковних істориків, фахівців з історії України й українсько-єврейських студій. Цю впевненість я черпаю з успішного старту 10-річної науково-дослідної програми «Київське християнство та унійна традиція», а також з попереднього досвіду й амбітних планів реалізації дослідницької програми Інституту історії Церкви «Віра всупереч переслідуванням: історичний досвід УГКЦ в радянський період».

Приємно вражає розвиток нашої Школи журналістики. Йдеться не тільки про появу нової магістерської програми з медіа-комунікацій. Важливим є сам стиль і форми діяльності Школи, що їх можна поставити за приклад іншим нашим навчальним підрозділам. Свідченням динаміки та інноваційних підходів Школи журналістики є зацікавлення її програмами талановитих молодих людей з усіх куточків України. Їхня присутність збагачує нашу академічну спільноту, робить її всеукраїнською і свідчить про поступове послаблення пострадянських стереотипів, що дотримуватися академічних стандартів у вищій освіті, відкритій на релігійний досвід, неможливо. Значним здобутком Школи, вартим запозичення іншими нашими програмами, є використання студентського порт-фоліо як набору альтернативних засобів навчання і здобуття практичного досвіду, участь у майстер-класах, стажування в Україні й за кордоном. У центрі уваги кожної програми УКУ має бути зменшення аудиторного навантаження, ефективна і творча організація самостійної роботи студентів, зокрема за допомогою інформаційних технологій, використання викладачами он-лайн середовища для навчання, зокрема Системи управління курсами, – іншими словами, пошук і запровадження альтернативних навчальних засобів.

Не можу не згадати про появу за останній рік чи про початок у цьому році ще кількох цікавих новітніх програм. На Гуманітарному факультеті за підтримки Союзу українок Америки запроваджено Лекторій жіночих студій. Львівська бізнес-школа минулого року розпочала професійну програму з інновацій та підприємництва, а цього навчального року відкриває програму з менеджменту технологій у співпраці з ІТ-кластером у Львові. Львівська бізнес-школа вибудовує прекрасні партнерські стосунки з бізнесовим середовищем і розширяє радіус довіри до Університету на дедалі ширші кола громадськості. На особливу згадку і вдячність заслуговує запровадження програми виховання і життя в студентському Колегіумі. Запроваджено богословську частину навчального «ядра» для студентів Гуманітарного факультету та інших небогословських програм Університету, що відображає і скріплює ідентичність УКУ. І нарешті, з великою надією ми дивимося на плани нашої бізнес-школи запровадити програми для формування додаткових компетенцій та умінь студентів гуманітарних спеціальностей УКУ, що додасть найбільш працьовитим та ініціативним студентам гнучкості на ринку праці та впевненості при плануванні своєї кар’єрної стежки.

Минулого року відзначив своє 20-річчя Інститут історії Церкви УКУ – ровесник відновленої Львівської богословської академії у Львові і перший проект в Україні Владики Бориса Ґудзяка. Своє 5-річчя відзначила Львівська бізнес-школа. Водночас постають нові структури, яким ще тільки торувати свій шлях. Відкрито Міжнародний інститут етики і проблем сучасності, покликаний мобілізувати етичну рефлексію та етичні ресурси нашого специфічного досвіду в цій частині світу для розв’язання складних викликів глобальної сучасності, а також поглибити зацікавлення етичною тематикою багатьох інших наших підрозділів. Створення кафедри психології поряд з планами перетворити діючий Центр психології в Інститут психологічного здоров’я людини відкриває перед УКУ цілком нову сферу підготовки фахівців з психології та психотерапії, а отже й розширює наші можливості служіння Церкві й суспільству.

За минулий рік наша бібліотека поповнилася двома унікальними колекціями. Богословський факультет Тілбурзського університету (Нідерланди) передав УКУ понад 12 тис. томів сучасної академічної богословської літератури і гуманітаристики. Проф. МакКормік подарував нам збірку філософсько-етичного спрямування, яка нараховує понад 5 тис. видань.

Здійснення нашої місії залежить від того, чи буде кого вчити. Тому пошук цікавих і обдарованих студентів перебуває на першому місці порядку денного Університету. Минулого року команда з рекрутингу приємно здивувала нас новими креативними формами спілкування з потенційними вступниками. Відбулося кілька чудових конкурсів, які не тільки познайомили молодих людей з УКУ, а й стали для них доброю школою лідерства, чесності, творчості й командної співпраці. Навіть якщо частина учасників не обрала УКУ як свій навчальний заклад, наша атмосфера залишить відбиток у їхньому житті. Тільки погляньмо, які відбулися конкурси: «10 причин, чому варто навчатись в УКУ»; Конкурс для старшокласників «Християнські цінності та соціальні медіа»; ІІ Всеукраїнський учнівський конкурс короткометражних фільмів «Кіно&школа»; Конкурс «Різдвяний привіт»; Олімпіада з християнської етики; Всеукраїнський студентський конкурс журналістських матеріалів і наукових проектів «Світ, що ЗМІнюється…»; Історичний конкурс «Непізнана історія мого краю».

Минулий рік був щедрий на міжнародні стажування наших студентів та викладачів. П’ятеро студентів журналістики побували в Римі, Варшаві, Німеччині. Дві студентки Гуманітарного факультету взяли участь у Літній україномовній школі в Гарварді. Троє студентів скористалися стипендіями від Федерації європейських католицьких університетів, щоб навчатися один семестр у Тілбургу. Троє наших богословів розпочали працю над своїми габілітаціями в Айхштетті. Троє інших викладачів провели безцінний час над науковими дослідженнями в Університеті Нотр-Дам у США. Двоє викладачів були лауреатами стипендійної програми імені Фулбрайта і більш ніж півроку перебували на стажуванні в США. Наших студентів і викладачів нагороджували преміями та відзнаками: Христина Бондарєва стала лауреатом премії імені Анатолія Москаленка; Назар Левус здобув III місце у II етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з історії України; Наталія Єрьоменко стала першою у Всеукраїнському конкурсі молодих поетів; Роман Скакун переміг у конкурсі перекладачів поезії. Формування кадрового резерву Університету, зокрема професійний розвиток наших викладачів, належить до пріоритетів діяльності УКУ, тож заохочую наших викладачів і студентів брати участь у різних конкурсах для здобуття безцінного досвіду завдяки участі у міжнародних стажуваннях.

Не можу не згадати про серйозний цьогорічний прорив наших академічних відділів у пошукові коштів на свою основну та додаткову діяльність. Для здійснення складних завдань Університету ініціативність і підприємливість поряд з довірою до Бога й до людей є формулою нашого успіху. Школа журналістики здобула ґранти для реалізації проекту з міжнародної журналістики у співпраці з «Програмою з розвитку ЗМІ та демократизаційних процесів у країнах Східного партнерства та Туреччині» Міністерства закордонних справ Королівства Данії, а також проекту майстер-класів за підтримки Посольства США в Україні. Програма українсько-єврейських студій здобула трирічний ґрант на розвиток за підтримки Фундації Ротшильда. Гуманітарний факультет отримав підтримку для своєї діяльності від Синоду Єпископів УГКЦ, Фонду катедр українознавства (Гарвард, США), родини Чабанів-Шевчуків, Міжнародної фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів та інших джерел. Участь наших академічних підрозділів і викладачів у пошукові коштів шляхом написання ґрантів стане необхідною умовою інституційної підтримки їхніх наукових та навчальних проектів, а також академічної промоції самих викладачів. Пошук бодай частини коштів для своєї наукової діяльності є виявом солідарності й нормальною практикою того ідеалу викладача, для якого наукова праця, викладання і служіння є невід’ємними частинами його ідентичності й кар’єрного успіху. Особливо в умовах, коли перед Університетом стоїть архискладне завдання знайти кошти і завершити будівництво двох останніх будинків першої фази побудови університетського містечка.

Цього року перед нами стоять й інші важливі завдання: акредитувати повний цикл богословської освіти у Ватикані; розпочати розробку нашої траєкторії щодо впровадження програми з охорони здоров’я; посилити концептуально, змістовно і кадрово програму із соціальної педагогіки; запровадити внутрішню систему забезпечення якості; завершити формування концепції “core curriculum”; активніше розвивати дистанційні форми навчання; налагодити взаємодію у реалізації стратегії УГКЦ і стратегії УКУ; як наслідок, розширити базу практики для студентів-мирян у церковних структурах, а також поглибити співпрацю зі Львівською духовною семінарією Святого Духа, очолити яку був призначений о. Ігор Бойко.

Водночас цей навчальний рік присвячений відзначенню 50-річчя створення Українського католицького університету Патріархом Йосифом Сліпим у Римі. Будуть відбуватися різні заходи у Львові, Києві, Римі, Лондоні, Чикаґо, Буенос-Айресі. УКУ зустрічає своє 50-ліття, стоячи на трьох точках опори: жертовному свідченні минулого, благословенних здобутках теперішнього і чіткій візії майбутнього. Усе те, що спільнота УКУ успадкувала від своїх попередників і здобула своєю натхненною працею, вселяє в нас віру і запрошує нас відважно й відповідально планувати майбутнє.

Символами цієї відповідальності стали настанови, що їх спільнота УКУ окреслила для себе як свої дороговкази. Це передусім заклик Владики Бориса Ґудзяка «плисти на глибоку воду» й бачити свою місію з перспективи свідчення, служіння та спілкування. Відповіддю нашої спільноти на хвороби посттоталітарного і посттравматичного суспільства, зокрема на брак особистої відповідальності за стан справ у державі, стало гасло «Візьми і зроби!». Нарешті, в час півсотлітнього ювілею УКУ з новою силою звучать для нас слова Патріарха Йосифа: «Великого бажайте!». Це – заохота, помолившись Богові, ставити перед собою високу мету, бо тягти воза можна лише ставши попереду нього.

Дорогі Друзі! При цій нагоді хочу ще раз висловити глибоку вдячність нашій багатогранній спільноті за співпрацю і підтримку. Ваша праця не тільки збагачує і будує наш Університет, а є свідченням, що вільне й автентичне спілкування здатне долати дисциплінарні, географічні, мовні, конфесійні та інші бар’єри. Нехай Господь щедро благословить вас і всю спільноту нашого Університету!