Соціальний педагог: нова-стара професія
Цього року вибір абітурієнтів, що пробуватимуть свої сили на вступних іспитах в Українському Католицькому Університеті, розшириться: тут відкривають ще одну спеціальність — соціальний педагог. Якою ж буде їхня життєва роль, якщо вони надумають обрати саме такий фах? Чим відрізнятиметься їхня підготовка в УКУ від інших навчальних закладів? І чи взагалі потребує українське суспільство такого роду фахівців?
Соціальний працівник чи психолог?
Як виглядає, наше суспільство ще не зовсім знає чи розуміє, хто такий соціальний педагог. Адже професія ця з’явилася в нас порівняно недавно – тільки років десять тому таку спеціальність почали впроваджувати у свої навчальні плани провідні вищі навчальні заклади України, а в школах, сиротинцях, інтернатах, притулках для неповнолітніх та навіть у ВНЗ таких працівників наразі замінюють психологи. Хоча соціальний педагог у перехідний період постійних суспільних та затяжної культурної кризи є вельми потрібним, особливо для роботи з іще несформованою молоддю та дітьми, на долях яких ці процеси відбиваються, напевне, найтяжче.
Найчастіше соціального педагога плутають або з соціальним працівником, або з професійним психологом. Без сумніву, ці професії пов’язані між собою, адже серед академічних дисциплін соціальна педагогіка посідає проміжне місце між психологією та соціологією, поєднуючи в собі певні риси як одної, так і другої. Проте якщо соціальний працівник у рамках роботи в якійсь із соціальних служб допомагає малозабезпеченим та малозахищеним верствам населення вирішувати соціальні проблеми – наприклад, отримати якийсь вид матеріальної допомоги тощо, то соціальний педагог насамперед виховує вміння не падати духом, вчить людей самим бачити вихід із складної ситуації, формує людину, особливо молодого віку, як особистість, здатну впоратися як з психологічними, так і з соціальними негараздами у своєму житті. Поряд із тим, психолог більше зорієнтований на ваш внутрішній світ, тоді як соціальний педагог обов’язково намагатиметься допомогти вам соціалізуватися, тобто самореалізуватися, не випадаючи за межі суспільства, знайти у ньому своє місце й водночас бути корисним для інших.
Соціальна педагогіка в минулому
Вважається, що, як і деякі інші, ця професія прийшла до нас із Заходу. Та й справді, досвід західних сусідів у цій сфері дуже цінний, адже там цим серйозно займаються вже кілька десятиліть. Приміром, у Ягеллонському університеті сусідньої Польщі соціальна педагогіка як дисципліна розвинута настільки, що вже поділена на багато вузьких спеціалізацій, які відповідають найгострішим запитам суспільства.
Проте насправді форми такої діяльності існували й у нас — у вигляді соціальної допомоги. Про неї відомо ще з часів Київської Русі, пізніше вона була частиною діяльності братств. Зрештою, прикладом власне соціально-педагогічної роботи можна вважати служіння Сестер-Служебниць Непорочної Діви Марії у Львові під проводом блаженної Йосафати Гордашевської. Отож, історично соціальна педагогіка не є чужинкою на українській землі.
Духовний провідник і соціальний вихователь
Наразі в Україні кадри соціальної педагогіки готують у понад двадцять ВНЗ. Проте в УКУ навчальна програма має певні особливості, яких не знайдете в інших.
Завідувач кафедри соціальної педагогіки УКУ, кандидат педагогічних наук, доцент Марія Швед розповідає, що особливою навчальну програму з підготовки соціального педагога в УКУ роблять знання філософсько-богословського плану. Саме блок таких дисциплін, який займає понад 20 відсотків програми (це, до речі, дає змогу присвоювати випускникам ще й додаткову кваліфікацію вчителя християнської етики) стає тими підвалинами християнської віри майбутніх фахівців, які допомагатимуть їм виконувати, крім звичних ролей соціальних педагогів – помічників, консультантів, аніматорів, адвокатів, психотерапевтів,– функцію соціального проводу. „Соціальний педагог, який здобув освіту в Українському Католицькому Університеті,– каже пані Марія Швед,– буде ніби духовним провідником і соціальним вихователем одночасно, що так важливо в наш непевний, сповнений постійних кризових ситуацій час”. Разом із тим, він зможе працювати й з адептами інших віровизнань: в УКУ велику увагу приділяють вивченню різних культур, тож спілкування з представниками інших конфесій чи релігй не становитиме особливих труднощів.
Перспективи працевлаштування
Ще років два тому перед тими, хто захотів би обрати для себе таку професію, постало б доволі болюче питання: а чи потрібен соціальний педагог суспільству й державі? Адже пам’ятаємо, що тоді й звичайні вчителі у школах чи вихователі в сиротинцях були кинуті владцями напризволяще. Освіта й виховання в Україні, поряд з наукою та культурою, перебували на маргінесі державних зацікавлень. Тепер ситуація начебто поліпшується, держава, здається, потроху намагається виправляти власні помилки. А що суспільство потребує такого фахівця, як соціальний педагог, свідчить насамперед той факт, що таку посаду віднедавна передбачено у штатних розписах шкіл.
Де ж іще, крім шкіл, зможе працювати соціальний педагог? Передусім такий спеціаліст не буде зайвим у тих-таки вищих навчальних закладах, у державних структурах, що займаються проблемами соціалізації та виховання: центрах соціальних служб для дітей та молоді, центрах молодої сім’ї, соціальних притулках для неповнолітніх, педагогічно-реабілітаційних центрах, спецшколах для фізично і розумово неповносправних дітей, геріатричних будинках, спецінтернатах, приймальниках-розподільниках для дітей та підлітків, благодійних фондах тощо. Там він виконуватиме ролі психолога, психотерапевта, адвоката й соціального працівника, залежно від типу закладу. Як аніматор він зможе проявити себе в центрах дитячої освіти та виховання, підліткових клубах, молодіжних закладах дозвілля.
Важлива ділянка праці соціальних педагогів — психолого-педагогічна просвіта для парафіян при церквах, робота в недільних школах, захоронках для дітей під опікою чернечих згромаджень, у пораднях, реабілітаційних центрах при монастирях, надання соціально-педагогічної допомоги сиротам і дітям, позбавленим батьківської опіки.
Допомагати іншим знайти себе в цьому світі – складна і водночас цікава місія. Долучитися до її виконання зможе кожен, хто вирішить стати соціальним педагогом.
Оксана Шкодзінська