ENGСоціолог Хосе Касанова: Більшість населення Європи – секулярне
7 – 11 травня відомий соціолог, професор соціології Університету Джорджтаун у Вашингтоні (США) Хосе Касанова прочитав в УКУ курс лекцій про глобальну секуляризацію, її причини, наслідки, а також розповів про релігійну ситуацію у Європі та США.
Відкриті лекції відбулися у рамках сертифікатної програми «Релігія в публічному просторі: християнський досвід та перспектива».
Посилаючись на опитування «Євробарометр» (2005 року), Хосе Касанова зазначив, що на відміну від США, де рівень особистої релігійності досить високий (навіть серед неуцерковлених), населення значної частини Європи можна охарактеризувати як просто секулярне і нерелігійне. «Це вказує на те, що з 1950-х рр у багатьох європейських суспільствах відбувся серйозний і драматичний занепад релігійності, – зазначив соціолог. – Однак багато посткомуністичних країн, зокрема, Росія, а ще більше Україна, з 1989 року пережили релігійне відродження».
На думку дослідника, з порівняльної перспективи європейську секуляризацію слід розуміти як процес послідовної деконфесіоналізації держав, націй і народів, тобто звільнення від конфесійної ідентичності. Однак соціолог застерігає, що коли йдеться про релігію, то глобальних правил немає. «Очевидно, що усі релігії перетворюються під впливом модернізації і глобалізації, але розвиваються вони по-різному», – сказав Хосе Касанова.
Щодо релігійної ситуації у США професор соціології висловив припущення, що тут релігія залишатиметься життєво важливою на трьох рівнях: як індивідуальна духовна релігія, на рівні вільного та ще більш плюралістичного деноміналізму і на рівні формування американського націоналізму через певну громадянську релігію.
Старший науковий співробітник Центру Берклі у справах релігії, миру та міжнародних справ Хосе Касанова наголосив, що сьогодні всі світові релігії змушені відповідати на глобальну експансію сучасності. Відповідно, на думку професора, соціологи релігії повинні бути менше «одержимі» вимірюванням чи то занепаду, чи зростання релігії і бути більше націленими на нові форми аналізу: на індивідуальному, груповому та суспільному рівнях.
Прес-служба УКУ
