Червень – це традиційно складний місяць для кожної університетської спільноти: студенти закінчують навчання і дописують роботи, викладачі їх перечитують і приймають іспити, науковці завершують статті і проводять підсумкові семінари. Панує певна атмосфера завершеності, фінішу – академічне життя готується до літньої сплячки. Тому розуміємо, що виходити з новими ідеями чи проектами у такий сезон не дуже ефективно. Однак, є час, який ми не вибираємо. Бо часу, властиво, немає.

Мабуть, кожен з нас з тривогою і страхом слідкує за долею українського кінорежисера Олега Сенцова, незаконно засудженого, утримуваного на далекій півночі Російської Федерації – увʼязненого, але незламного. 14 травня 2018 р. він оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити 64 українських політвʼязнів. Його голодування у тихий період відпусток є жестом великої сили і відчаю. Сенцов готовий віддати життя, щоб світ схаменувся та усвідомив, що #TheyAreStillThere. Вони ще там. Він і десятки невинних людей, що стали заручниками нелюдської системи. Олег Сенцов добровільно вибрав відчайдушний жест стати голосом вопіющого в пустелі – щоб своїми стражданнями і дуже ймовірною жертвою закричати на весь світ.

Його доля болить, майбутнє лякає. Що завтра? Чи витримає? А що, якщо? Що можу зробити я?

Олег у своїй жертві показує нам приклад сили безсилих. Тих, про яких говорив Вацлав Гавел, якими були колись українські борці Руху опору і якими можемо бути ми сьогодні.

Пропонуємо, щоб кожен з нас окремо і УКУ як спільнота доєдналися до зусиль звільнення Олега Сенцова та інших українських в’язнів.

То що ж ми можемо зробити?

-Молитися. Щиро. Віддано. Постійно.

-Говорити. Не відмахуватися від цієї болісної, зовсім не літньої теми. Слідкувати і розповідати.

-Приєднуватися до ініціатив – онлайнових і вуличних. Одиночні протести зі скромними плакатами роблять часом дива.

-Вірити в символи – відмова від вечері чи день голодування у солідарності стануть нагодою зосередитися і не дати забути. Бодай собі.

Незабаром в Центрі Шептицького УКУ з’явиться банер у підтримку Олега Сенцова. Хай він стане постійним нагадуванням і закликом до молитви і дії. Для кожного з нас. Бо #TheyAreStillThere.

Мирослав Маринович