Нещодавно студент програми «Комп’ютерні науки» 17-річний Дмитро Лопушанський повернувся з уже третього міжнародного конкурсу, цього разу в Сінгапурі – і втретє з «золотом». Такі нагороди хлопець отримує за прилад HelpyEyes, над яким працює вже півтора роки.

Пристрій Дмитра може виконувати 3 функції: визначати колір, вимірювати рівень освітленості та попереджати про перешкоди поблизу.  Розробка має допомогти людям з серйозними зоровими порушеннями вирішити деякі з проблем, з якими стикаються щодня. Сам прилад є достатньо компактним, за розмірами його можна порівняти з кишеньковим ліхтариком.

Однак ця розробка не є для студента першою. Протягом останніх шкільних років він відвідував курси програмування, де разом із другом запустив чат-бот для Telegram під назвою NewsKit. Бот аналізує свіжі публікації із 50 новинних сайтів чотирма мовами й на основі спеціального алгоритму формує для кожного користувача персоналізовану добірку новинних статей, яку надсилає в зручний час.

Зараз ботом користуються вже майже 1000 людей, що Дмитро вважає непоганими результатами. Нам NewsKit хлопець працює й досі. Що ж до більш нового проекту, пояснює: створити його у форматі додатку для смартфону не було б передбачливо; так, існує програмне забезпечення для незрячих людей, однак значно зручнішим є окремий портативний пристрій.

Над ідеєю пристрою студент замислився ще минулого літа, коли обдумував можливість створити соціальний проект. «Зважаючи на попередні дослідження, я вже знав, що стартапери часто беруться за ідеї, які не вирішують реальних проблем. Але мені хотілося реально допомогти комусь своїми вміннями в електроніці та програмуванні, хоч насправді я не знав, кому може бути корисна моя допомога. Так вирішив, що найкраще , якби запит подали саме ті, хто чогось потребують. Зважаючи на попередні дослідження, я вже знав, що стартапери часто беруться за ідеї, які не вирішують реальних проблем», – каже Дмитро.

Тоді хлопець звернувся до Оксани Потимко, керівниці Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб із особливими потребами, також незрячої. Вона розповіла, що корисно було б мати визначник кольору; існують закордонні аналоги, але вони доволі дорогі. Можливості пристрою визначати рівень освітленості та перешкод студент вирішив додати пізніше, коли долучався до зустрічей з батьками незрячих дітей у клубі «Кому вперед».

Після тривалого обговорення Дмитро розпочав розробку торік у жовтні. Поступово покращуючи ідею з допомогою охочих незрячих людей, хлопцеві вдалося зменшити першу версію розробки на 72%. Пізніше він планує удосконалювати його, наприклад, додавши друковану плату та вихід для навушників.

Прототип Дмитра наразі має собівартість 1200 гривень. Ця ціна є суттєво меншою в порівнянні з пристроями-конкурентами, які пропонують усього одну функцію та коштують від 2000 гривень.

Дмитро готував свою ідею для Малої академії наук, завдяки якій потрапив на міжнародні конкурси. Хлопець уже їздив цьогоріч на ICYS (Міжнародна конференція молодих вчених) у Куала-Лумпурі в Малайзії, на OKSEF (Виставка-конкурс у сфері технічних наук та енергетики) в м. Ізмір, Туреччина та на AIGC (Глобальний конкурс інновацій) у Сінгапурі – щоразу повертається із золотою нагородою. Наразі він готуватиме фінальну версію, яку вже можна буде випустити невеликою партією. Поширювати продукт Дмитро планує на українському ринку.

«Загалом я дуже задоволений, що вдалося здійснити таку ініціативу. Це найбільше з того, про що я міг мріяти, бо можливість допомогти – дуже важлива. Сподіваюсь, мені вдасться вирішити проблеми, для яких був розроблений мій пристрій», – підсумовує юний розробник.

Джерело: Дивись.info

Фото: з особистого архіву Дмитра Лопушанського