Говорячи про сурогатне материнство, слід мати на увазі маніпуляцію тілесною природою дитини. Неприпустимо зачинати чи виношувати людське життя із завчасним наміром його продати. Така дитина трактується не як дар, але річ, яку можна купити чи продати. Про це сказав 14 грудня 2010 року керівник сертифікатної програми з біоетики в УКУ о. Ігор Бойко.

«Таке твердження випливає з факту, що дитина отримує генетичну спадковість від своїх батьків, а внутрішньо-маткове харчування від іншої особи – сурогатної матері. Інша жінка виношує дитину для подружжя, що може бути нездатним зробити це через своє безпліддя. Водночас, за цю послугу вони оплачують гроші», – зауважив о. Бойко.

На його думку «часто сурогатне материнство спричиняє соціально-етичні проблеми. Сурогатна матір прив’язується до дитини, яку виношує в своєю лоні і не віддає її генетичним батькам. З іншого боку, батьки, які «замовили» дитину, відмовляються від неї після народження, оскільки вона, нібито, не відповідає тим очікуванням, які в них були».

Через це церква говорить, що сурогатне материнство неприйнятне, – зазначив декан філософсько-богословського факультету УКУ. Сурогатне материнство, яке найчастіше має економічне підґрунтя, морально неприйнятне також через те, що воно комерціалізує батьківство. Цим відкидається його духовний вимір, а народження зводиться до передавання суто біологічного життя».

14 грудня 2010 року о. Ігор Бойко, декан філософсько-богословського факультету УКУ, провів вебінар на інтернет-сторінці УГКЦ. Тема вебінару: «Допоміжні репродуктивні технології та їх моральна оцінка».

Відділ інформації і зовнішніх зв’язків УКУ