З нагоди десятої річниці заснування Інституту релігії та суспільства УКУ 23-24 березня в університеті відбулася Х Всеукраїнська науково-практична конференція для студентів та молодих науковців на тему “Діалог людей і культур як шлях нового гуманізму”.

Чи існують межі діалогу й толерантності? Як не втратити ідентичність, залишаючись відкритим? Чи можуть гармонійно співіснувати етнічна самобутність, культурна та релігійна різнорідність в Україні? Над цими та низкою інших питань, що стають викликами в умовах сучасних тенденцій глобалізму й стирання “культурних кордонів”, міркували в рамках конференції як знані релігійні, культурні, громадські діячі, так і молоді науковці та студенти різних українських університетів, а також із Білорусі й Польщі.

Людська природа має два аспекти: кожна людина є індивідуумом і водночас суспільним явищем. Говорячи про діалог та гуманізм, вкрай важливо розуміти, що їхньою основою повинно бути не що інше, як рівновага між цими аспектами – наголосив у своїй доповіді на пленарному засіданні 23 березня Великий канцлер УКУ, Патріарх УГКЦ Любомир Гузар, доводячи правильність цієї тези аналізом двох крайнощів, що виникли в суспільному житті ХІХ століття – капіталізму як форми надмірної індивідуалізації людини та комунізму як тоталітарного устрою, які кожен по-своєму шкідливо вплинули на людство. Тему прав людини у суспільстві підтримав відомий правозахисник, голова правління Української Гельсінкської спілки з прав людини Євген Захаров, наголосивши на тому, що за останні 10 років Українська держава характеризується щораз більшою закритістю щодо власних громадян, зокрема у сфері доступу до інформації; загрозою громадянському суспільству як формі діалогу влади й громадян є також прийняття політичних рішень, що не ґрунтуються на законах, і нехтування принципом верховенства права.

Діалог як одна зі засад існування сучасного суспільства неможливий без збереження національної пам’яті. Про це на конференції говорив Леонід Фінберг, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (Національний університет “Києво-Могилянська академія”). “Хоча тепер маємо досить послідовну співпрацю різних інститутів та етнічних груп у відстоюванні цінностей гуманізму в Україні, — говорить пан Фінберг, — стереотипи в нашому суспільстві, які накопичувалися віками, – величезні”. Це тісно пов’язано зі ще однією проблемою, що стосується діалогу між народами й культурами, – порозуміння влади й окремих спільнот. У таких випадках, за словами народного депутата України, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, публічний діалог часто буває лише намаганням висловити свою позицію і не почути іншу сторону. Тому держава мусить усвідомити, що потрібні різні формати діалогу з усім суспільством і з окремими етнічними спільнотами.

Тези “старших” колег розвинули молоді науковці на засіданнях філософсько-богословської, психологічно-соціологічної, політико-правової та історико-культурологічної секцій, обговоривши десятки різноманітних тем – від погляду Церкви на права людини та проблеми діалогу культур в Україні на початку ХХІ ст. до суспільної місії футболу як соціокультурного феномену.