Науковці з України та з-за кордону взяли участь у “Global politics workshop Ukraine 2018”, який Центр глобальної політики Вільного університету Берліна організував спільно з УКУ уже втретє. Мета – об’єднати молодих науковців довкола глобально-політичних питань і зрозуміти, як академічна спільнота може сприяти вирішенню конфліктів у світі. Більше про важливість програми – у коментарях організаторів та учасників.

“У травні 2015 року ми мали декілька зустрічей разом із групою експертів з Європи та США із представниками УКУ та інших університетів. Тоді у нас виникла ідея організувати воркшопи для молодих науковців, які працюють у політичній сфері.

Найважливішим моментом програми є застосування практичних методів у дослідженнях цих молодих людей для того, щоб поєднати університет та освітні центри із суспільством. Друге важливе завдання – налагодження комунікації та професійних зв’язків між середовищем науковців в Україні та закордоном.

Нам важливо, що співпраця стала довготривалою і постійною, адже учасники справді мають глобальну візію на майбутнє. Їм усім тільки за двадцять, проте це той вік, для якого характерне потужне бажання розвиватися. І саме від їх рішень залежатиме майбутнє України”.

“Усе довкола дуже швидко змінюється, а за розвитком технологій, які можуть як допомогти так і зашкодити людині, часто стоять політичні впливи. У світі постійних трансформацій, академічна спільнота не може думати локально, мовляв, спершу ми збудуємо кафедру, потім університет, країну, а тоді перейматимемося справами в Індії чи Африки. Можливо, ця стратегія працювала століття тому, але точно не зараз. Сьогодні у нас немає іншого варіанту, як, у цій, можливо, ще не до кінця сформованій країні, все ж ставити перед собою глобальний порядок денний і казати: “нам важливо думати про масштабні, суспільно-політичні проблеми, бо вже завтра вони можуть впливати на нас”.

Відтак, головне питання цієї школи таке: як університет, з одного боку, і політичний світ – з іншого, можуть об’єднатися, і чи можуть науковці сприяти вирішенню сучасних глобальних проблем та конфліктів? Саме такий підхід та розуміння природньо лягає у стратегію думання УКУ”.

“Проект, який вже втретє поспіль Центр глобальної політики, спільно з УКУ, проводить у нашому університеті, покликаний допомогти молодим дослідникам, викладачам, аспірантам орієнтуватися у трендах глобальної політики, продукувати практичні рішення і розуміти, чи те, що і як ми вчимо в Україні, може і має бути подібним до аналогічного процесу у інших країнах.

Під час першої школи ми говорили про європейські студії, через рік про глобальні виклики і кризу ліберального світу, а зараз –  про те, як академічна спільнота може сприяти вирішенню політичних конфліктів через наукову діяльність.

Програма складалася з трьох важливих частин. Перша – навчальні модулі, які включають лекції, обговорення, рефлексії з конкретної політичної теми. Цього року – це Мінські домовленості. Цікаво, що окрім головного доповідача, усі учасники презентували свій короткий виступ з конкретної теми. Такий формат “рівний – рівному” дає можливість нашарувати унікальний досвід кожного. Другий компонент – робота в групах, під час якої учасники розробили магістерські програми з міжнародних відносин, які можна, при потребі, впроваджувати. Важливо, що ці програми створені людьми, які нещодавно закінчили університет і дивляться на навчальний процес з погляду безпосереднього споживача. І третя частина – фреймування політичного конфлікту, аналіз і пошук шляхів вирішення. Під час цього блоку ми говорили про такі нетрадиційні поєднання як: IT і політика, психологія і політика, нейробіологія і політика тощо… Усе це дає можливість побачити політику з іншої сторони”.

“Діалог – єдиний шлях до мирного врегулювання. Шляхом обговорення та оцінки поточних процесів і наявних заходів можна знайти кращі підходи до вирішення проблеми.

Конфлікт на Сході України триває уже понад чотири роки, тому будь-яке обговорення є кроком до врегулювання. Шляхи розвзязку слід шукати на всіх можливих рівнях, а особливо – із залученням науковців. Можливо, політики не розглянули всі способи змінити цей статус-кво, і саме науковці можуть запропонувати нові кроки.

Молоді українці також виявляють інтерес до майбутнього своєї країни і до вирішення проблеми. Днями я мав нагоду поспілкуватися зі студентами Українського католицького університету. Вони продемонстрували дуже критичне та незалежне мислення, а також глибоке зацікавлення подіями. Я вважаю, що це дуже обнадійливий знак, оскільки не слід сприймати все як даність, варто постійно шукати шляхи до подолання реальних проблем. Усі, хто має хороші ідеї, зобов’язані зробити свій внесок”.

Підготували: Оксана Левантович

Андрій Гриниха