Сьогоднішня роль українських богословів – довести, що люди готові до об’єднання та максимально допомогти їм у цьому процесі. Адже цього прагне не лише народ, а й сам Христос. Таку думку висловив на зустрічі з представниками УКУ знаний французький богослов, який має за плечима понад півстолітній досвід екуменічної діяльності, о. Рене Бопер. Іншою складовою міжконфесійного об’єднання в Україні є примноження українсько-французьких контактів, налагодження як науково-інтелектуальних, так і міжоcобистісних (з глибоким духовним аспектом) діалогів.

Провідний теолог екуменізму о. Рене Бопер представив спільноті УКУ плоди діяльності свого дітища – Центру Святого Іринея (Ліон, Франція), започаткованого ще в 1953 році. На його думку, діяльність Центру дуже схожа на хрест: вертикаллю є богословсько-історичні дослідження, а горизонтальною перетинкою – пасторальна робота. Першими екуменічними ластівками стали спільні виїзди протестантів та католиків (у рівних кількісних пропорціях) до Святої Землі, Греції та Туреччини, аби пізнавати відмінні, від усталених в тих чи інших конфесіях, традиції. Згодом саме цей принцип рівноправності ІІ Ватиканський Собор заклав у основу будь-якого екуменічного діалогу. Наступним кроком стали опіка та допомога священиків змішаним сімейним парам (чоловік та дружина належать до різних віросповідань), аби довести, що статус „змішаності” зобов’язує партнера не протиставлятися один одному, а взаємодоповнюватися. Наукові потуги Центру Святого Іринея полягали в формуванні богословської бібліотеки (понад 25 тис. томів) та проведенні лекцій, присвячених екуменізму життя.

Іншим прикладом правдивого екуменізму є діяльність „Групи Домб” – франкомовні священики зібралися, щоб утверджувати богослов’я, базоване на постійній молитві та двох вимірах дружби – духовній та людській.

За словами о. Рене Бопера, між Ліоном та Львовом є спорідненість не лише у назвах, а й у можливостях різноманітної співпраці, яку необхідно зараз активно розвивати.