Типологія джерел до української церковної історії у Середньовіччі
3 квітня відбувся науковий семінар «Типологія джерел до української церковної історії у Середньовіччі», що його організували Інститут історії Церкви, кафедра КлаВіС та Інститут літургіки УКУ. Доповідачем виступив проф. д-р Крістіан Ганнік, директор Інституту славістики Вюрцбурзького університету.
Згадавши на початку доповіді про незаперечну важливість давньоруських літописів як джерел до історії Київської митрополії, доповідач водночас наголосив на їхніх обмеженнях. Зокрема, встановлення точної хронології церковної історії лише на підставі літописів є досить важким, а то й нездійсненним завданням, адже ця хронологія змінюється залежно від версії літописного зводу. Сигілографічний матеріал, хоч і дещо доповнює відомості літописів, все ж нездатний радикально примножити доступну із літописів інформацію, передусім через свою кількісну обмеженість: збереглося лише близько 30 печаток митрополитів і єпископів Київської митрополії.
Отож для повноцінного наукового опрацювання української церковної історії в Середньовіччі неодмінним є залучення візантійських джерел, насамперед документів Константинопольського патріархату: окремі з них містять матеріали, що походять з VIII ст. й далі, і постачають відомості щодо Русі від часу її християнізації. Відтак доповідач охарактеризував найважливіші опубліковані зібрання візантійських документів, перспективних з погляду вивчення середньовічної історії Церкви в Україні, як-от Notitiae episcopatuum («Відомості про єпископства»), Patriarchatsregister von Konstantinopel («Реєстр Константинопольського патріархату», Les regestes des actes du Patriarcat de Constantinople («Реґести актів Константинопольського патріархату»), а також навів короткі екскурси в історію створення цих дослідницьких інструментів. Згадав професор Ганнік і про цінний науковий довідник Prosopographiches Lexicon des Palaeologenzeit («Просопографічний лексикон доби Палеологів»), у якому є гасла для всіх митрополитів і багатьох єпископів Київської митрополії за відповідний період. Варто зауважити, що згадані видання – у більш чи менш повному комплекті – присутні у фондах бібліотеки УКУ.
У дискусії, яка розгорнулася після доповіді, було зауважено перспективність не лише вивчення давньоруських літописів і візантійських актових джерел, а й, по-перше, залучення археологічно-архітектурного матеріалу з території України; по-друге – ретроспективного аналізу змісту пізніших українських джерел, зокрема пом’яників і синодиків. Водночас дискутанти наголосили на потребі дуже критичного підходу до таких матеріалів і необхідності залучати їх лише в комплексі з тими типами джерел, які окреслив доповідач.
Завершився семінар презентацією видатного наукового досягнення професора Ганніка – книжки Das Altslavische Hirmologion: Edition und Kommentar, яка містить критичне видання і всебічне наукове опрацювання одного з найцікавіших «жанрів» старослов’янської літургійної музики й літератури. Приємним сюрпризом для шанованого гостя став подарунок від Видавництва УКУ: видання повної бібліографії праць Крістіана Ганніка до 2007 року.