Команда істориків у Львові створила масштабне інтерактивне онлайн-розслідування «Депортації». Він про те, як українські етнічні території у Польщі позбавили автохтонного населення з 1944-го до 1946-х років. Це дослідження підготували дослідники проєкту «Локальна історія» та Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ.

Йдеться про чотири розлогі історії, написані у репортажному стилі з перших уст про обставини та людей, яких депортували, вигнавши на схід, за неповних два роки – з 1944-го до 1946-го.

«Загалом це стосується майже пів мільйона українців, яких  примусово позбавили рідних осель. Ми хотіли розповісти все, що відомо про ці депортації. На жаль, ця тема не настільки відома, як скажімо операція «Вісла». У нашому проєкті на фоні двох людських мікроісторій ми намагалися показати ширші масштаби та зріз цієї катастрофи: від конкретного сільського будинку жінки, в якої на очах польські жандарми вбили батька, до лондонського парламенту, де добре знали про те, що відбувається», – розповідає автор текстів Володимир Молодій.

Онлайн-проєкт «Депортації» також має на меті показати пов’язаність поколінь та розповісти, чи вдалося переселенцям зберегти пам’ять про свою малу батьківщину.

«Одна з історій, про яку розповідає проєкт – історія  Ганни Підгорецької-Клосовської зі Старого Брусна, що на Любачівщині. Ганну маленькою дівчинкою разом з мамою та родичами примусово виселили з рідного села. А зараз її внук Станіслав займається популяризацією спадщини українців Закерзоння, об’єднує нащадків депортованих з рідного села у Facebook на сторінці «Brusno Stare i Nowe», а також волонтерить в «ГО Вирій», що займається популяризацією та збереженням української спадщини на теренах Закерзоння», – додає Віталій Ляска, головний редактор журналу «Локальна історія».

Історики, зокрема, й висвітлили міжнародний аспект цієї проблеми.

«Депортації 1944-1946 років дуже часто плутають з операцією «Вісла». Ба більше, самі переселенці іноді не знають, згідно з якими домовленостями влади їх переселили. Проблема цих переселень досі не звучить на належному рівні. Як держава ми досі не розуміємо як до неї ставитися: історична справедливість досі не відновлена. І це на тлі доволі важких україно-польських стосунків в царині історичної пам’яті», – зазначає науковий консультант проєкту Юрій Пуківський.

Опубліковане онлайн-розслідування «Депортації» тут